№58-9

Актуальний еколого-економічний підхід до вибору технології експлуатації родовища

В.І. Прокопенко1, А.Ю. Череп1, Д.П. Пілова1

1Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, м. Дніпро, Україна

coll.res.pap.nat.min.univ. 2019, 58:94-110

http://doi.org/10.33271/crpnmu/58.094

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета. Узагальнення вихідних даних, що впливають на ухвалення рішення щодо технології відпрацювання кар’єрного поля, методичне обґрунтування критеріїв оцінювання еколого-економічної ефективності цих рішень та розробка алгоритму аналізу впливу вихідних даних на ефективність технології видобування корисної копалини у світлі сьогоднішнього стану навколишнього середовища.

Методика дослідження полягає в огляді та систематизації підходів щодо вибору технології відкритої розробки родовища корисних копалин, методичному обґрунтуванні критеріїв аналізу та оцінці факторів, що впливають на еколого-економічну ефективність технологічних комплексів відпрацювання родовища в ринкових умовах господарювання.

Результати дослідження. Розроблений алгоритм оцінювання ефективності технології видобування корисної копалини з урахуванням впливу гірничо-геологічних, технологічних умов й практичних результатів відпрацювання кар’єрного поля. Розраховані витрати на видобування й перероблення рудної сировини, втрати її експлуатаційних запасів та металу, що містить рудна сировини, а також обсяг розкривних порід, причому враховано зміну названих критеріїв оцінки протягом певного етапу експлуатації горизонтального родовища. Результати досліджень авторів вказують на еколого-економічну доцільність роздільного збагачення марганцевої руди (різної якості та вмісту марганцю), що надходять з кар’єрів.

Наукова новизна. Встановлено, що підвищення вмісту марганцю в руді при незначному його вмісті не призводить до суттєвого підвищення коефіцієнту вилучення металу в концентрат, а при високому вмісті його підвищення дозволяє значно підвищити рівень цього вилучення. Зметою зниження обсягу металу у відходах збагачення видобуток руди та усереднення її якості по групах кар’єрівслід розподіляти на два рудо-потоки так, щоб в одній групі був отриманий низький, а в другий – високий вміст марганцю в руді.

Практичне значення. Розглянуто екологічні та економічні інтереси гірничодобувних підприємств стосовно обмежених обсягів природних ресурсів та сучасних технологій видобутку й переробки рудної сировини. Запропоновано шляхи зниження впливу відкритих гірничих робіт на обсяги використання природних ресурсів, що ґрунтується на оптимізації виробничої потужності технологічного комплексугірничих робіт відповідно етапу експлуатації кар’єруза еколого-економічними критеріями ефективності.

Ключові слова. Технологія відкритої розробки родовища, еколого-економічна ефективність, надрокористування, гірничотехнічна рекультивація, кар’єр, марганцева руда, якість рудної сировини.

Перелік посилань:

1.    Сивий, М., Паранько, І., & Іванов, Є. (2013). Географія мінеральних ресурсів України. Львів: Простір М.

2.    Іванов Є.А., & Біланюк В.І.(2017). Проблеми рекультивації і ревіталізації земель, порушених гірничими роботами. Четверта міжнародна науково-практична конференція "Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування" Україна. 262-270.

3.    Собко Б.Ю. (2010). Обґрунтування раціональних технологічних схем розробки розсипних родовищ України. Геотехнічна механіка, (91), 211-217.

4.    Собко Б.Ю., & Лазніков О.М. (2015). Обґрунтування способу розробки Мотронівсько-Аннівської ділянки Малишевського титано-цирконієвого родовища. Геотехнічна механіка, (124), 232-238.

5.    Гриценко Л.С. (2011). Визначення раціональних енерго- та еколого-зберігаючих технологічних схем в кар’єрах нерудних корисних копалин. Вісник національного університету водного господарства та природокористування, Серія «Технічні науки», (2 (54)), 165-171.

6.    Романенко О.В. (2005). Обґрунтування раціональних областей застосування способів формування внутрішнього відвалу по економічній ефективності. Екологія і природокористування, (8), 109-112.

7.    Siña, M., & Guzmán, J. I. (2019). Real option valuation of open pit mines with two processing methods. Journal of Commodity Markets13, 30–39.

https://doi.org/10.1016/j.jcomm.2018.05.003

8.    NabiollahAdibi, MajidAtaee-pour, MehdiRahmanpour. (2015). Integration of sustainable development concepts in open pit mine design. Journal of Cleaner Production,(108 (Part A.)), 1037-1049.

https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.07.150

9.    MortezaParicheh, MortezaOsanloo. (2017). Asimulation-basedframeworkforestimatingprobableopen-pitmineclosuretimeandcost. Journal of Cleaner Production,(167), 337-345.

https://doi.org/10.1201/9781315166582-7

10.  M. NehringM., Cheng X. (2016). An investigation into the impact of mine closure and its associated cost on life of mine planning and resource recovery. Journal of Cleaner Production, (127), 228-239.

https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2016.03.162

11.  EvrenDenizYaylacı, H. ŞebnemDüzgün. (2017). Evaluating the mine plan alternatives with respect to bottom-up and top-down sustainability criteria. Journal of Cleaner Production. (167), 837-849.

https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.248

12.  Ryan C. Goodfellow, Roussos Dimitrakopoulos. (2016). Global optimization of open pit mining complexes with uncertainty. Applied Soft Computing, (40), 292-304.

https://doi.org/10.1016/j.asoc.2015.11.038

13.  ShivPrakashUpadhyay, HoomanAskari-Nasab. (2018). Simulation and optimization approach for uncertainty-based short-term planning in open pit mines. International Journal of Mining Science and Technology, (28 (2)), 153-166.

https://doi.org/10.1016/j.ijmst.2017.12.003

14.  Xiao-chuan XU, Xiao-wei GU, Qing WANG, Jian-ping LIU, Jun WANG. (2014). Ultimate pit optimization with ecological cost for open pit metal mines. Transactions of Nonferrous Metals Society of China, (24 (5)), 1531-1537.

https://doi.org/10.1016/s1003-6326(14)63222-2

15.  Xiao-chuanXu, Xiao-weiGu, QingWang, Xian-wenGao, Jian-pingLiu, Zong-kangWang, Xun-hongWang. (2018). Production scheduling optimization considering ecological costs for open pit metal mines. Journal of Cleaner Production, (180), 210-221.

https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.01.135