№61-08

Підвищення екологічної безпеки селітебних територій в зонах інтенсивного забруднення атмосферного повітря

Ю.В. Войтенко1, О.Г. Левицька1

1Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, Україна

Coll.res.pap.nat.min.univ. 2020, 61:94-102

https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.094

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета роботи. Аналіз основних джерел пилогазових викидів в умовах агломераційного виробництва. Аналіз існуючих методик визначення ризику захворюваності, пов’язаної із шкідливою дією факторів навколишнього природного середовища. Ідентифікація небезпеки та відбір пріоритетних факторів при визначенні ризику. Дослідження залежності зниження захворюваності населення внаслідок зменшення виносу пилу в процесах агломерації залізної руди.

Методика дослідження. Для оцінки ризику захворюваності був проведений розрахунок ймовірності захворювання на основі значення інтегрального показника. Також визначався коефіцієнт небезпеки шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу

Результати досліджень. Аналіз основних джерел пилоутворення на аглофабриках показує, що основним джерелом надходження пилу в атмосферу є процеси спікання агломераційної шихти на агломашинах. Ступінь несприятливої дії пилу на організм людини визначається в основному концентрацією пилу в повітрі та його дисперсністю. Дрібніший пил глибше проникає в дихальну систему людини. Аналіз структури загальної захворюваності показав, що перше місце займають хвороби органів дихання. Встановлений зв'язок між техногенним забрудненням атмосферного повітря та збільшенням рівня захворювань легень. Була розроблена і впроваджена технологія обробки аглошихти перед спіканням розчинами поверхнево-активних речовин з метою поліпшення грудкування і зниження викидів пилу з шару аглошити, що спікається. В процесі експериментальних досліджень були визначені оптимальні параметри і режими обробки аглошихти розчинами поверхнево-активних речовин. Встановлено, що впровадження розробленої технології дозволяє зменшити концентрацію пилу у викидах агломераційних газів в декілька разів, у тому числі знизити концентрацію дрібнодисперсного пилу (до 20 мкм) в аглогазах після мультициклону. Зменшення викиду пилу з агломераційними газами внаслідок обробки агломераційної шихти перед спіканням розчинами поверхнево-активних речовин призведе до зниження захворюваності населення в селітебній зоні поблизу агломераційної фабрики. 

Наукова новизна. Методологічно поєднані результати лабораторних, експериментальних та теоретичних досліджень зменшення ризику захворюваності населення в зонах несприятливих екологічних умов, викликаних інтенсивною промисловою діяльністю.

Практична значимість. Обґрунтовані напрямки зменшення ризику негативного впливу запилення повітря шляхом застосування сучасних методів знепилення при основних технологічних процесах металургійного виробництва.

Ключові слов: пилоутворення, агломераційне виробництво, знепилення, повернево- активні речовини, ризик захворювання.

Перелік посилань:

  1. Теверовский, Б.З.,Шелудько, И.Б.,Демуш,С.Г.,& Яценко,В.Е. (1995). Основные направления защиты воздушного бассейна от выбросов вредных веществ аглофабриками Украины. Металлургияи горнорудная промышленность, 1, 86-89.
  2. Музичук, Н.Т. (2000). Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення. Довкілля та здоровя, 2, 38-41.
  3. Додина, Л.Г. (1998). Некоторые аспекты влияния антропогенного загрязнения окружающей среды на здоровье населения. Гигиена и санитария, 3, 48-52.
  4. Неменко, Б.А.,Илиясова, А.Д., & Арынова, Г.А. (2014). Оценка степени опасности мелкодисперсных пылевых частиц воздуха. Вестник КазНМУ, 3(1), 133-135.
  5. Ковальчук,Т. А., Орєхова,О. В., &Павленко,О. І.(2014).Оцінка професійних ризиків розвитку захворювань у металургів. Вісник проблем біології і медицини,3(2),84-92.
  6. Рахманин,Ю.А., Новиков,С.М., & Шашина, Т.А. (2004). Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России.
  7. Расчет и регулирование персональных доз ведущих вредных факторов (пыль, шум, вибрация) как вынужденная мера профилактики заболевания(защита временем)Гигиенические требования к предприятиям угольной промышленности и организации работ. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.2.3.570-96.(1998).Минздрав России,52-57.
  8. Нагорна, А. М., Вітте, П. М., Соколова, М. П., Кононова, І. Г., Орехова, О.3,& Мазур, В.В. (2012). Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування України. Український журнал з проблем медицини праці, 3(31), 3-13.
  9. Канцельсон,Б. А.,&Привалова,Л. И.(1996).«Оценка риска» и гигиеническая регламентация – альтернативы или взаимодополняющие подходы.Токсикологический вестник,4,5–10.
  10. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.(2003).Офіційний вісник України від 10.01.2003, 52.Основа.
  11. Орєхова, О.В.,&Павленко О.І. (2019) Сучасна модель інтегральної оцінки ризику захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у працівників сучасної гірничометалургійної галузі України. Довкілля та здоров’я, 3(92), 47-52.
    https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.047
  12. Севальнєв, А.І., & Шаравара, Л. П. (2016) Система оцінки та керування професійними ризиками захворюваності у працівників металургійного підприємства повного циклу. Вісник проблем біології та медицини, 1(2), 57-60.
  13. Шишацкий, А.Г.(1987).Пылеподавление пеной при работе очистных и проходческих комбайнов.Безопасность труда в промышленности,1,53-54.
  14. Агапова, В.Т.,Пицык,Ю.В., & ШишацкийА.Г.(2010).Снижение запыленности аглогазов методом улучшения окомкования аглошихты.Науковий вісник Національного гірничого університету,7-8, 90-92.
  15. Фомин, С.П.,Шишацкий, А.Г.,&Пицык,Ю.В.(2009).Исследование эффективности применения ПАВ для изменения фракционного состава пыли.Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Збірник доповідей VIII Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів,33-34.
  16. Пицык, Ю.В., Шишацкий, А.Г., & Агапова, В.Т. (2012). Пути повышения экологической безопасности в зоне влияния агломерационного производства. Металлургическая и горнорудная промышленность, 5, 97-99.
  17. Мантина, А.Ю. (2016). Комплексная оценка профессионального риска с учетом индивидуально аккумулированного воздействия производственных факторов. Неразрушающий контроль: сборник трудов VI Всероссийской научно-практической конференции "Неразрушающий контроль: электронное приборостроение, технологии, безопасность", 3, 205-209.