№83-8
Старокодацький кар’єр як геологічна пам’ятка та об’єкт науково-освітнього геотуризму Придніпров’я
Є.А. Бодряго1, https://orcid.org/0000-0002-7138-5855
І.С. Бєляєв1 https://orcid.org/0009-0007-7412-6692
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 83:92–104
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/83.092
АНОТАЦІЯ
Мета. Визначити потенціал відпрацьованого Старокодацького кар’єру як пам’ятки геології та об’єкту навчально-пізнавального туризму.
Методика дослідження. Дослідження спрямоване на комплексну оцінку Старокодацького кар’єру як геологічного об’єкта шляхом визначення його петрологічних та тектонічних особливостей. Дослідження проведено із використанням комплексного підходу, який включав польові геологічні спостереження, GPS-прив’язку точок відбору та петрографічний аналіз відібраних зразків, який проводився за допомогою поляризаційного мікроскопу у прохідному світлі з метою визначення мінерального складу і структурно-текстурних особливостей порід.
Результати дослідження. У межах кар’єру встановлено значне петрографічне різноманіття порід: гнейси, біотитові плагіограніти, тоналіти, пегматоїдні граніти, метасоматично змінені гранітоїди та гідротермальні утворення. Петрографічний аналіз зразків засвідчив наявність структурних і текстурних ознак, що відображають складну історію магматизму, метаморфізму та подальших тектонічних деформацій. Виявлено прояви катаклазу, епідотизації, серицитизації та хлоритизації, що вказують на активний вплив гідротермальних і тектонічних процесів. Локалізовано пегматитові жили, які демонструють диференціацію магматичного розплаву. Польові спостереження дозволили детально описати морфологію кар’єру, ступінь тріщинуватості та прояви екзогенних процесів.
Наукова новизна. Старокодацький кар’єр уперше розглянуто як самостійний об’єкт геологічної спадщини та науково-освітнього геотуризму. У межах дослідження встановлено закономірний зв’язок між петролого-структурною будовою відслонень кар’єру та етапами формування докембрійського кристалічного фундаменту Середнього Придніпров’я, що дозволяє інтерпретувати послідовність геологічних процесів у межах одного локального об’єкта.
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для проведення польових занять, навчальних практик і створення науково-освітніх геотуристичних маршрутів, а також для інтеграції об’єкта до системи геологічної спадщини регіону.
Ключові слова: геотуризм, геоспадщина, петрографія, ревіталізація, гранітоїди, Український кристалічний щит, Старі Кодаки.
Перелік посилань
1. Сивий, М., Паранько, І., & Іванов, Є. (2013). Географія мінеральних ресурсів України: монографія. Львів: Простір М.
2. Manyuk, V. V., & Maniuk, V. V. (2023). Geodiversity, geological heritage and renewal of the network of geosites of the Dnipropetrovsk region. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 32(2), 326–341. https://doi.org/10.15421/112330
3. Divisare. (n.d.). DnA Design and Architecture, Wang Ziling: Jinyun quarries – The quarry as stage. Divisare. https://divisare.com/projects/457738-dna_design-and-architecture-wang-ziling-jinyun-quarries-the-quarry-as-stage
4. Emerald Hollow Mine. (n.d.). Emerald Hollow Mine. https://www.emeraldhollowmine.com
5. Відергауз, Л.М., Алексеєв, Ю.Н., Біліченко, Є.Я., Васильева, А.П., Печенкіна, Л.М., Мороховська, М.С. ... Павлова, Н.К. (1964). Будівельні матеріали Дніпропетровської області. Київ: Будівельник.
6. Manyuk, V. V., & Ruzina, M. V. (2024). Abandoned quarries of the Middle Dnipro region as promising natural geosites. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 33(4), 748–772. https://doi.org/10.15421/112469
7. Ulyhanets, S., & Shynkarenko, U. (2023). Geotourism: Development based on geoheritage (case of Korostyshiv quarry). In Selected papers from the V International Conference on European dimensions of sustainable development (pp. 274–279). Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
8. Migoń, P., Różycka, M., & Michniewicz, A. (2017). The European Association for Conservation of the Geological Heritage. European Association for Conservation of the Geological Heritage.
9. Khomenko,Yu.T., Isakov, L.V., Manyuk, V.V. (2018). On the development of geotouristic routes on the objects of the Precambrian Rock Associationof the Western Priazоvia. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27(2), 244–260. https://doi.org/10.15421/111849
10. Gintov, O. B. (2012). Precambrian of the Ukrainian Shield and plate tectonics. Geophysical journal, 34 (6), 3–21. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001086257
дата першого надходження статті до видання – 01.10.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 04.11.2025
дата публікації (оприлюднення) – 29.12.2025