№83-32
Визначення технологічних властивостей металовмісних відходів як сировини для комплексної переробки
В.В. Сорока1, https://orcid.org/0009-0008-1344-3923
В.Ю. Шутов1 https://orcid.org/0000-0002-9318-2434
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 83:365–373
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/83.365
АНОТАЦІЯ
Мета. Визначити технологічні властивості окалини та обґрунтування можливості її використання як вторинної сировини для комплексної переробки з поверненням у виробничий цикл.
Методика досліджень. Для дослідження відібрано 10 зразків окалини, що відрізняються за терміном та умовами зберігання. Визначено вологість досліджуваних зразків. Дослідження гранулометричного складу окалини проводилось із застосуванням стандартного набору сит, відповідно до вимог міжнародному стандарту ISO 3310-1. Магнітна сепарація зразків окалини проводилася на барабанному NdFeB сепараторі з магнітним полем 0,35 Тсл та лабораторному валковому сепараторі 138Т.
Результати досліджень. Встановлено, що вторинний матеріальній ресурс такий як окалина потребує попередньої підготовки шляхом просушування для подальшої обробки та характеризуються неоднорідним гранулометричним складом із переважанням фракцій дрібної та середньої крупності, це є показником сприятливим для подальшої переробки. Встановлено, що магнітним полем від 0.1-0.2Тл можна вилучити до 50% магнітних частинок з вихідної окалини, магнітним полем від 0.2-0.4Тл до 45%. Найбільший вихід магнітного продукту спостерігається на крупних фракціях. Розроблена технологічна схема використання окалини для подальшої комплексної переробки з метою вилучення корисних компонентів, повернення в виробничий цикл.
Наукова новизна. Встановлено закономірності впливу терміну зберігання, вологості та гранулометричного складу окалини на ефективність вилучення магнітних компонентів магнітним полем різної інтенсивності.
Практичне значення. Отримані дані можуть бути використані при розробці комплексної технології переробки металовмісних відходів сталепрокатних підприємств, що в свою чергу збільшить рівень утилізації відходів.
Ключові слова: Окалина, вторинний матеріальний ресурс, вологість, комплексна переробка, магнітна сепарація, технології переробки.
Перелік посилань
1. World Steel Association (2025). World Steel in Figures 2025.World Steel Association,Brussels. PDF: https://worldsteel.org/wp-content/uploads/World-Steel-in-Figures-2025.pdf
2. ISO/TC 323 – ISO – Jerome Petry. ISO 59040 — Circular economy: Product Circularity Data Sheet. UNECE / Digital Product Passport Kick-off Meeting materials, 25 Feb 2025. (Online). Available at: https://unece.org/sites/default/files/2025-02/ISO%20TC323%20-%20ISO%20-%20Jerome%20Petry.pd
3. Xie, S., Hu, Z., Lu, D., & Zhao, Y. (2022). Dry Permanent Magnetic Separator: Present Status and Future Prospects. Minerals, 12(10), 1251. https://doi.org/10.3390/min12101251
4. ISO 3310-1:2016. Test sieves — Technical requirements and testing — Part 1: Test sieves of metal wire cloth. International Organization for Standardization, Geneva.
5. ДСТУ EN 45501:2017. Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів. Національний стандарт України. (EN 45501:2015, IDT).
6. Павличенко, А., & Палєхова, Л. (2024). Драйвери та бар’єри переходу металургії України до циркулярної економіки. Стале споживання та виробництво у глобальних ланцюгах створення вартості: монографія, 105–120. https://mk.nmu.org.ua/ua/source/Monograph_Complete_2024%20with%20ISBN.pdf
7. Zong, Q. X., Fu, L. Z., & Bo, L. (2018). Variables and Applications on Dry Magnetic Separator. E3S Web of Conferences, 53, 02019. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20185302019
8. Iluțiu-Varvara, D.-A., Tintelecan, M., Aciu, C., & Sas-Boca, I.-M. (2020). Reuse of the Steel Mill Scale for Sustainable Industrial Applications. Proceedings, 63(1), 14. https://doi.org/10.3390/proceedings2020063014
9. Baawuah, E., Kelsey, C., Addai-Mensah, J., & Skinner, W. (2020). Assessing the performance of a novel pneumatic magnetic separator for the beneficiation of magnetite ore. Minerals Engineering, 156, 106483. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2020.106483
дата першого надходження статті до видання – 01.10.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 02.11.2025
дата публікації (оприлюднення) – 29.12.2025