Процедура рецензування рукописів

• 

Процес рецензування є ключовим етапом забезпечення високої наукової якості та дотримання академічної доброчесності видання.

Опис типу рецензування. Редакційною радою “Збірника наукових праць НГУ” застосовується стандарт незалежного подвійного “сліпого”(Double-blind peer-review)рецензування, в основу якого покладено конфіденційність. Автори не знають імен рецензентів, а рецензенти не отримують інформації про авторів. Основною метою такого типу рецензування є забезпечення об'єктивності оцінки, уникнення конфлікту інтересів та суб'єктивізму.

Відбір рецензентів. До редакційної колегії видання входять вчені (доктори наук) з вагомими науковими доробками, мають досвід рецензування рукописів, в тому числі у журналах, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science.

 Вибір здійснюється за такими критеріями:

 – професійна компетентність: рецензент повинен бути провідним фахівцем у відповідній галузі та вести наукову діяльність в межах кластеру за представленою спеціальністю (гірництво, машинобудування, будівництво тощо).

 – експертний рівень: до процесу залучаються фахівці, які мають відповідний науковий досвід для оцінки актуальності та інноваційності поданих рукописів.

 – відсутність конфлікту інтересів: рецензенти не повинні бути афілійовані з авторами або брати участь у поданні оскаржуваного рукопису.

Терміни проходження рецензування. Редакція спрямовує статтю двом незалежним рецензентам з проханням повернути заповнені форми протягом двох тижнів.

Редакцією затверджено чіткий графік опрацювання матеріалів:між датою першого подання та датою оприлюднення після рецензування має пройти не менше одного місяця.Приклад: Якщо стаття подана 1 січня, етап рецензування та виправлення зауважень має завершитися до 1 лютого.

Критерії оцінювання. Відповідно до розробленої форми рецензії, рукописи оцінюються за 4-рівневою шкалою (Відмінно, Добре, Погано, Коментарі) за такими блоками:

 – структура та реферат(анотація). Перевіряється відповідність темі, чіткість формулювання мети, якість анотації (новизна та практична значущість);

 – зміст та графічна частина (наукова новизна, практична значущість результатів, переконливість та доречність таблиць і рисунків);

 – наукова етика: оформлення посилань та першоджерел згідно з вимогами, відповідність їх представленому матеріалу;

 – якість тексту: стиль викладення, термінологія, граматика, пунктуація та орфографія.

Форми документування та прийняття рішень.

За результатами аналізу рецензент заповнює стандартизований бланк та обирає одне з остаточних рішень:

Рішення	Наслідки для автора
Прийняти	Стаття рекомендується до публікації на основі позитивних відгуків.
Доопрацювати	Автори повинні внести зміни та усунути зауваження, після чого матеріал може бути направлений на повторну рецензію.
Відхилити	Стаття отримує негативну оцінку через невідповідність вимогам або низьку якість; автори отримують офіційне повідомлення.
Рекомендувати в інший журнал	Використовується, якщо тематика не відповідає профілю видання.