Процедура рецензування рукописів

Процес рецензування є ключовим етапом забезпечення високої наукової якості та дотримання академічної доброчесності видання.

Опис типу рецензування. Редакційною радою “Збірника наукових праць НГУ” застосовується стандарт незалежного подвійного “сліпого”(Double-blind peer-review)рецензування, в основу якого покладено конфіденційність. Автори не знають імен рецензентів, а рецензенти не отримують інформації про авторів. Основною метою такого типу рецензування є забезпечення об'єктивності оцінки, уникнення конфлікту інтересів та суб'єктивізму.

Відбір рецензентів. До редакційної колегії видання входять вчені (доктори наук) з вагомими науковими доробками, мають досвід рецензування рукописів, в тому числі у журналах, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science.

 Вибір здійснюється за такими критеріями:

 – професійна компетентність: рецензент повинен бути провідним фахівцем у відповідній галузі та вести наукову діяльність в межах кластеру за представленою спеціальністю (гірництво, машинобудування, будівництво тощо).

 – експертний рівень: до процесу залучаються фахівці, які мають відповідний науковий досвід для оцінки актуальності та інноваційності поданих рукописів.

 – відсутність конфлікту інтересів: рецензенти не повинні бути афілійовані з авторами або брати участь у поданні оскаржуваного рукопису.

Терміни проходження рецензування. Редакція спрямовує статтю двом незалежним рецензентам з проханням повернути заповнені форми протягом двох тижнів.

Редакцією затверджено чіткий графік опрацювання матеріалів:між датою першого подання та датою оприлюднення після рецензування має пройти не менше одного місяця.Приклад: Якщо стаття подана 1 січня, етап рецензування та виправлення зауважень має завершитися до 1 лютого.

Критерії оцінювання. Відповідно до розробленої форми рецензії, рукописи оцінюються за 4-рівневою шкалою (Відмінно, Добре, Погано, Коментарі) за такими блоками:

 – структура та реферат(анотація). Перевіряється відповідність темі, чіткість формулювання мети, якість анотації (новизна та практична значущість);

 – зміст та графічна частина (наукова новизна, практична значущість результатів, переконливість та доречність таблиць і рисунків);

 – наукова етика: оформлення посилань та першоджерел згідно з вимогами, відповідність їх представленому матеріалу;

 – якість тексту: стиль викладення, термінологія, граматика, пунктуація та орфографія.

Форми документування та прийняття рішень.

За результатами аналізу рецензент заповнює стандартизований бланк та обирає одне з остаточних рішень: