№63-12

Результати петрографічного дослідження матеріалу скіфської стели з полтавського краєзнавчого музею

І.С. Нікітенко¹, О.Б. Супруненко²

¹ Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна

²Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтава, Україна

Coll.res.pap.nat.min.univ. 2020, 63:134-144

https://doi.org/10.33271/crpnmu/63.134

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета. Отримання нових даних з історії використання різних видів гірських порід скіфами для виготовлення творів кам’яної скульптури.

Методика дослідження полягає у проведенні мінералого-петрографічного аналізу сировини стародавньої скіфської стели та порівнянні отриманих даних з петрографічними характеристиками подібних гірських порід з метою визначення походження матеріалу досліджуваного артефакту.

Результати дослідження. У результаті проведеного аналізу було визначено, що скіфську стелу, знайдену поблизу с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, було виготовлено з ендербіту. За мінеральним складом порода відповідає тоналіту, темноколірні мінерали якого представлені біотитом, клінопіроксеном, роговою обманкою та ортопіроксеном. Було проведено порівняльний аналіз петрографічних особливостей дослідженого зразка та порід ендербітових комплексів й інших піроксенвмісних гранітоїдів Українського щита. В результаті аналізу геологічних матеріалів було зроблено висновок, що найбільш імовірним джерелом походження сировини кам’яної стели були ендербіти токмацького комплексу Приазовського мегаблоку Українського щита. У Західному Приазов’ї дані породи відслонюються по річках Токмак і Каїнкулак, а у деяких авторів відзначається їх поширення в басейнах річок Конки та Вовчої. Вони мають ідентичний мінеральний склад із сировиною досліджуваної стели, крім того, на відміну від більшості ендербітів Українського щита, в зазначених породах токмацького комплексу, як і в досліджуваному зразку, клінопіроксен переважає ортопіроксен за об’ємним вмістом.

Наукова новизна. Вперше проведено петрографічне вивчення зразка скіфської кам’яної скульптури Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Встановлено факт використання в давнині ендербітів Українського щита для виготовлення кам’яних виробів, зокрема, скіфських антропоморфних кам’яних статуй. Доповнено новими фактами історію використання кам’яної сировини України у ранньому залізному віці.

Практичне значення. Результати дослідження будуть використані у екскурсійній діяльності Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, а також при публікації музейних і виставкових каталогів. Також отримана інформація може бути використана при написанні підручників та наукових праць з історії, археології, історії гірничої справи тощо.

Ключові слова: кам’яна сировина, скіфи, кам’яна скульптура, археологічна петрографія, стародавня гірнича справа, Полтавський краєзнавчий музей.

Перелік посилань:

1. Калініна,Є. (2020). Давня кам’яна пластика і скульптура в колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (проспект тематичної екскурсії). Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: збірник наукових статей. 15,567-592.
2. Нікітенко, І. С., & Куцевол, М. Л. (2014). Результати мінералого-петрографічного дослідження колекції скіфської кам’яної пластики з Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Геологія. Географія, 22(3 (2)).34-42.
3. Нікітенко, І. С., Супруненко, О. Б., & Куцевол, М. Л. (2018). Петрографічне дослідження кам’яних стел доби енеоліту-бронзи з Полтавського краєзнавчого музею. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27(1), 108–115.
   https://doi.org/10.15421/111836
4. Нікітенко,І.С., Супруненко,О.Б.,&Куцевол,М.Л. (2018). Матеріал половецьких кам’яних баб Полтавського краєзнавчого музею. Геолого-мінералогічний вісник Криворізького національного університету, 1-2, 21-31.
5. Щербаков, И.Б., Есипчук, К.Е., & Орса, В.И. (1984). Гранитоидные формации Украинского щита.Наукова думка.
6. Єсипчук, К.Ю., Бобров, О.Б., Степанюк, Л.М., Щербак, М.П., Глеваський, Є.Б., Скобелєв, В.М., Дранник, А.С., & Гейченко, М.В. (2004). Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (пояснювальна записка).УкрДГРІ.
7. Щербаков, И.Б. (2005). Петрология Украинского щита.ЗУКЦ.
8. Бобров, О.Б., Сукач, В.В., Лисак, А.М., Шпильчак, В.О., Меркушин, І.Є., Ісаков, Л.В., Степанюк, Л.М., & Лисенко, О.А. (2017). Славгородський чарнокіт-гранулітовий структурно-формаційний комплекс Українського щита. Стаття 3. Петрографія та петрохімія утворень. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 4, 44-59.
   http://nbuv.gov.ua/UJRN/UDGRI_2017_4_5
9. Усенко, И.С., Есипчук, К.Е., Личак, И.Л., Слипченко, В.А., & Цуканов, В.А. (1975). Справочник по петрографии Украины. Магматические и метаморфические породы.Наукова думка.
10. Видергауз, Л.М., Алексеев, Ю.Н., & Биличенко, Е.Я.(1964).Строительные материалы Днепропетровской области. Будівельник.
11. Петренко,А.А., Шпильчак,В.О.,& Некряч, А.І. (2004). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, аркуші L-36-VI (Запоріжжя), L-37-I (Пологи). Центральноукраїнська серія. Пояснювальна записка. Державний комітет природних ресурсів України, Казенне підприємство «Південукргеологія».
12. Степанюк, Л. М., Артеменко, Г. В., & Бородыня, Б. В. (2019). Палеопротерозойский возраст порфировидных гранитов январского массива Волчанского блока (Приазовье). Мінералогічний Журнал, 41(4), 40–49.
    https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.04.040

• < Попередня
• Наступна >