№65-17
Вплив відвалу розкривних порідгранітного кар'єру на якість ґрунтівприлеглих територій
Н.М. Максимова1, Д.С. Пікареня1, В.В. Кацевич2, О.В. Орлінська2, І.В. Чушкіна2, Т.К. Макарова2, Г.В. Гапіч2
1 ТОВ "Технічний університет "Метінвест Політехніка", Маріуполь, Україна
2 Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2021, 65:179-194
https://doi.org/10.33271/crpnmu/65.179
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Оцінити вплив складування розкривних порід ТОВ «Рибальський кар’єр» на прилеглі території сільськогосподарського призначення зокрема.
Методика досліджень. Для оцінки техногенного впливу складування відходів гірничої промисловості та розроблення кар’єрів на сільськогосподарські угіддя були проведені польові, лабораторні та аналітичні дослідження. За стандартними методиками визначені фізичні параметри ґрунтів з тіла відвалу, прилеглих територій земельного відводу та з сільськогосподарського поля, а саме: вологість та щільність твердої фази ґрунтів відповідно до ДСТУ Б В.2.1-17:2009; біологічна активність ґрунту методом «аплікацій»; біотестування тест-об’єкту за методикою оцінки токсичності ґрунтів за допомогою «Ростового тесту». Відбір зразків з тіла відвалу, біля підніжжя і на сільськогосподарських угіддях виконано відповідно до вимог ДСТУ ISO 10381-2:2004. Розрахунок кількості осадженого пилу на сільськогосподарські угіддя виконано за допомогою аналітичних методів.
Результати досліджень. За різними розрахунковими методами величина пиловиділення від відвалів оцінюється до 4,73 т/рік, в тому числі з південної його частини з урахуванням проявів суфозії та провалів – понад 0,13 т/рік. За даними «Ростового тесту» виявлено «ефект гальмування» в одному з чотирьох зразків ґрунту, відібраних з сільськогосподарських угідь, а також отримано «норму» у двох зразках відібраних у південно-західній частині відвалу, де відбувається інтенсивне самозаростання. Результати оцінки біологічної активності ґрунту методом «аплікацій» показали високу інтенсивність розкладання целюлози, що свідчить про придатність використання ґрунтів для вирощування сільськогосподарської продукції. Не зважаючи на інтенсивне самозаростання західної частини відвалу розкривних порід відбувається періодичне відкриття поверхні ґрунтового насипу за рахунок проявів суфозії і, як наслідок, «п’яного лісу», однією з причин розвитку яких є видобуток корисної копалини відкритим способом. Центральна і північна частини відвалу – діючі. На підставі візуального огляду та результатів аналітичних досліджень виявлено, що лісомеліоративні заходи з мінімізації техногенного навантаження на сільськогосподарські угіддя є досі актуальним рішенням. Загальновідомим прикладом якого є насадження лісосмуги по контуру поля з боку впливу відвалу. Висадження полезахисної лісосмуги пропонується у два ряди, що призведе до зростання показника полезахисної лісистості на 3,5 %.
Наукова новизна. Обґрунтована доцільність провадження сільськогосподарської діяльності на віддалені від місць складування розкривних порід і збільшення санітарно-захисної зони навколо подібних техногенних об’єктів.
Практичне значення. Доцільно передбачати додаткові лісомеліоративні заходи для попередження погіршення якості ґрунтів, зокрема сільськогосподарського призначення, на територіях прилеглих до відвалів розкривних порід з інтенсивними проявами самозарастання за умови інтенсивного розвитку суфозії та провальних явищ.
Ключові слова: відвали розкривних порід, пиління, Рибальське родовище, біоіндекація, екологічна небезпека.
Перелік посилань
1.Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2018 рік(2018). Міністерство енергетики та захисту довкілля України.
2.Прокопенко, В.І. (2015). Про критерії оцінювання ефективності збереження земельних ресурсів при відкритій розробці родовищ. Економічний вісник НГУ, 2, 183-189.
3.Шувалов, Ю.В., Ильченкова, С.А., Гаспарьян, Н.А., & Бульбашев, А.П. (2004). Снижение пылеобразования и переноса пыли при разрушении горных пород. Горный информационно–аналитический бюллетень, 10, 75-78.
4.Тверда,О.Я., Воробйов,В.Д.,&Давиденко,Ю.А. (2015). Дослідження процесу розсіювання пилу з відвалу кар’єру в робочій зоні та на прилеглих територіях. Вісник НТУУ «КПІ». Серія «Гірництво», 29, 96-103.
5.Полулях, А.Д., Пилов ,П.И., Егурнов, А.И., & Полулях, Д.А. (2011). Практикум по технолого-экологическому инжинирингу при обогащении полезных ископаемых: учеб. пос. Днепропетровск: Национальный горный университет
6.Курмазова, Н. А. (2015). Расчет интенсивности пылевыделения на угольном складе разреза «Восточный» Забайкальского края. Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал), 6.
7.Методическое пособие по расчету выбросов от неорганизованных источников в промышленности строительных материалов.(2000). Новороссийск: ЗАО «НИПИОТСТРОМ».
8.ОНД-86. Госкомгидромет. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий.(1987).
9.Тверда, О. Я., Ткачук, К. К., & Давиденко, Ю. А. (2016). Порівняльний аналіз способів мінімізації пилоутворення з відвалів гранітних кар’єрів. Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2(10), 40–46.
10. Biliaiev, M. M., Rusakova, T. I., Kalashnikov, I. V., Bondarenko, I. O., & Gunko, E. Y. (2019). Numerical modeling of air pollution from dumps.Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 4(82), 7–17.
https://doi.org/10.15802/stp2019/178855
11. Alekseenko, A.V., Drebenstedt, C. & Bech, J. (2021)Assessment and abatement of the eco-risk caused by mine spoils in the dry subtropical climate.Environ Geochem Health.
https://doi.org/10.1007/s10653-021-00885-3
12. Домнічев,М.В., Нестеренко,О.В., Назаренко,В.Н.,&Лапшин,О.Є. (2011). Боротьба з пилінням відвалів гірничозбагачувальних комбінатів. Весник КТУ, 29, 118–121.
13.Pavlychenko, A., & Svitlana, K. (2018). Research of the vegetative cover of abandoned coal dumps. Applied Biotechnology in Mining: Proceedings of the International Conference (Dnipro, April 25-27, 2018), 64.
14. Ghose, M. K. (2005). Soil conservation for rehabilitation and revegetation of mine-degraded land.TIDEE TERI Information Digest on Energy and Environment,4(2), 137–150.
15. Garbarino, E., Orveillon, G., Saveyn, H. G. M., Barthe, P., & Eder, P. (2018). Best Available Techniques (BAT) reference document for the management of waste from extractive industries. Publications Office of the European Union.
16. Danilov, A., Smirnov, Y., & Korelskiy, D. (2017). Effective methods for reclamation of area sources of dust emission. Journal of Ecological Engineering, 18(5), 1–7.
https://doi.org/10.12911/22998993/74947
17. Barcelo, J., & Poschenrieder, C. (2003). Phytoremediation: Principles and perspectives. Contribution to Science, 2, 333–344.
18. Alekseenko, V. A., Maximovich, N. G., & Alekseenko, A. V. (2017). Geochemical Barriers for Soil Protection in Mining Areas. In Assessment, Restoration and Reclamation of Mining Influenced Soils (pp. 255–274). Elsevier.
https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809588-1.00009-8
19.Розробка Рибальського родовища мігматитів. Доповнення до об’єктів № 1102,7/4-00: робочий проект. ОВНС. ООО «НКЦ «УКРГЕОКОНСАЛТИНГ».(2016). Кривий Ріг.
20.Горова, А.І., Павличенко, А.В., Борисовська, О.О., Ґрунтова, В.Ю., & Деменко, О.В. (2014). Біоіндикація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт студентами напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Національний гірничий університет.
21.Фекета,І.Ю.(2015).Ґрунтознавство з основами геології. Курс лекцій.ДВНЗ «УжНУ», Природничо-гуманітарний коледж. Ужгород: вид. «Бреза».
22. Новик,Н.Н., Недря,Г.Д.,&Вольфман,Ю.М.(1998).Биогеофизические и структурно-кинематические исследования в практической геологии (новые технологии).Киев: СП «Iнтертехнодрук».
23. Архів погоди. (n.d.) Сайт rp5.ua.
https://rp5.ua/Архив_погоды_в_Днепропетровске_(аэропорт)
24. Бідило, М.І., Маслєннікова, В.В., & Горбатова, Л.В. (2016). Прогнозування використання земель: метод. вказівки для виконання лабораторних робіт за темою: “Аналіз та прогнозування використання земельних ресурсів”. Харків: ХНАУ.
