№69-03
Визначення виходу фракційного матеріалу при руйнуванні мартитових руд струменями води в залежності від напряму їх зрізання
К.М. Ковбик1
1Криворізький національний університет, Кривий Ріг, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2022, 69:35-42
https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.035
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Метою статті є висвітлення основних результатів виконаних дослідів з руйнування мартитових руд методом свердловинного гідроруйнування по їх нашаруванню. Оскільки в результаті виконаного аналізу літературних джерел встановлено, що деяка частина покладів Криворізького залізорудного басейну придатна до гідромоніторної виїмки. Розгляд способу впровадження технологій гідромеханізації гірничих робіт в умовах Криворізького залізорудного басейну є актуальним питанням.
Методика досліджень. З використанням експериментальних установок провести досліди з руйнування шарів мартитових руд, поступово збільшуючи тиск води та визначити якісний фракційний вихід сировини. Математична обробка отриманих результатів та побудуванні залежностей на основі дослідів.
Результати дослідження. Висвітлення послідовності експерименту, створення зведених таблиць з результатами та побудова ілюстрованих графіків є результатом дослідження щодо визначення виходу фракційного матеріалу при руйнуванні руд струменями води.
Наукова новизна. Експерименти показали, що вихід фракції руд при їх відбиванні за допомогою методу гідроруйнування залежить як від тиску води, так і від нашарування руд. Руди, що руйнуються вздовж нашарування більш схильні до передрібнення, а руди, які руйнуються вхрест менш схильні. Тому вихід фракцій при руйнуванні шарів мартитових руд в деяких значенням може бути керованим.
Практична значимість. Розробки покладів обводнених багатих залізних руд класичними способами, які непристосовані для цього, супроводжуються великою кількістю втрат рудної сировини, або неможливості відпрацювання покладу. Тому як альтернатива класичному буро вибуховому методу руйнування масиву гірських порід пропонується технологія гідромеханізації. Використання технології свердловинного гідровидобування корисних копалин дозволить використовувати потоки води з дренажних свердловин або зумпфу для безпечного безвибухового руйнування масиву. Це підвищить безпеку ведення гірничих робіт, а також дозволить зменшити сейсмічний вплив на виробку до початку очисного виймання.
Ключові слова: руйнування руд, обводнення родовищ, гідровиймання, руйнування струменями води, шари породи, гідромеханізація, підземна розробка.
Перелік посилань
1. Глушко, В.Т., & Борисенко, В.Г. (1978). Инженерно-геологические особенности железорудных месторождений. Недра.
2. Балута, А.М., Ривкин, И.Д., & Тохтуев, Г.В. (1972). Ожидаемые горно-геологические условия и формы проявления горного давления на глубоких горизонтах Криворожского бассейна. Наукова думка.
3. Исследование гидравлического разрушения угля. (1968). Наука.
4. Никонов, Г.П., Кузьмич, И.А., & Гольдин, Ю.А. (1986). Разрушение горных пород струями воды высокого давления. Недра.
5. Шавловский, С.С. (1979). Основы динамики струи при разрушении горного массива. Недра.
6. Ступник, Н.И., Кудрявцев, М. И., & Басов, А.М. (2010). Пути совершенствования технологи подземной разработки богатых руд Кривбасса.Вісник Криворізького технічного університету, 26, 23-26.
7. Кудрявцев, М.И., Ступник, Н.И., & Грищенко, Т.С (2011). Сравнительная оценка систем подэтажного обрушения по факту извлечения чистой руды в условиях подземного Кривбасса. Вісник Криворізького технічного університету, 28, 3-5.
8. Тарасютин, В.М. (1992). Исследование и разработка аванпроекта скважинной гидротехнологии для условий шахт Кривбасса, 1-902-92. КГРИ.
9. Тарасютин, В.М., (1993). Исследование возможности получения суперконцентрата в условиях шахты «Юбилейная» рудника «Сухая Балка», 1-И-98. АГНУ.
10. Тарасютин, В.М. (1996). Экспериментальные исследования и разработка эффективных способов скважинной гидродезинтеграции и обогащения рыхлых разновидностей окисленных руд шахт ПО «Кривбассруда», 1-74-93. КТУ.
