№69-07
Визначення напряму розвитку фронту гірничих робіт при відпрацюванні пересіченої балками поверхні кар’єрного поля
Б.Ю. Собко1, О.В. Ложніков1
1 Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2022, 69:83-93
https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.083
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Встановити ефективний напрям розвитку фронту гірничих робіт кар’єру в місцях розташування балок при розробці розсипних родовищ корисних копалин.
Методика дослідження. Аналітичний метод досліджень використовувався при розробці методики встановлення часу відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю при застосуванні схем з поздовжнім і поперечним переміщенням вибоїв відносно простягання балки. Графічний метод застосовувався для аналізу встановлених залежностей максимально допустимої ширини блоку при врізання у гірничий масив від довжини дна кар’єру при визначенні ефективної області застосування схеми з поздовжнім напрямом переміщення вибоїв.
Результати дослідження. Розробленосхеми відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балкою поверхнею, які передбачають поздовжній і поперечний напрям розвитку фронту гірничих робіт, а також дозволяють визначити основні параметри елементів системи розробки і в подальшому встановити термін відпрацювання кар’єру. Встановлено ефективні параметри застосування поперечного і поздовжнього напрямів переміщення вибоїв при відпрацюванні ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю, що дозволяє знизити трудомісткість процесу на 150 – 220 машино-змін екскаватора при довжині дна кар’єрного поля від 300 до 900 м.
Наукова новизна. Визначено вплив довжини дна кар’єру на максимально допустиму ширину врізання у гірничий масив при поздовжньому переміщенні вибоїв. Це дозволяє встановити, що при збільшенні довжини дна кар’єру з 300 до 900 м, максимальна допустима ширина врізання у гірничий масив при поздовжньому переміщенні вибоїв збільшується зі 140 до 740 м.
Практичне значення. Розроблено методику встановлення часу відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю при застосуванні схем з поздовжнім і поперечним переміщенням вибоїв. Застосування запропонованої методики дозволяє визначити ефективний напрям переміщення вибоїв в залежності від параметрів елементів системи розробки кар’єру.
Ключові слова: відкрита розробка, фронт гірничих робіт, елементи системи розробки, відпрацювання балки, продуктивність устаткування.
Перелік посилань
1. Tang, Y., Sun, W., Zhang, X., & Liu, P. (2021). Effect of Advancing Direction of Working Face on Mining Stress Distribution in Deep Coal Mine. Advances in Civil Engineering, 2021, 1–11.
https://doi.org/10.1155/2021/7402164
2. Sobko, B. Y., Lozhnikov, O. V., Haidin, A. M., & Laznikov, O. M. (2016). Substantiation of rational mining method at the Motronivskyi titanium-zirconium ore deposit exploration. Науковий вісник Національного гірничого університету, 6, 41-48.
3. Torkamani, E., & Askari-Nasab, H. (2015). A linkage of truck-and-shovel operations to short-term mine plans using discrete-event simulation. International Journal of Mining and Mineral Engineering, 6(2), 97-118.
4. Nelis, G., & Morales, N. (2022). A mathematical model for the scheduling and definition of mining cuts in short-term mine planning. Optimization and Engineering, 23(1), 233-257.
5.Moldabayev, S. K., Shustov, O. O., Adamchuk, A. A., & Sultanbekova, Z. Z. (2019). Justification of transfer parameters in conditions of deep zone development of iron ore surface mines. In Sustainable development of resource-saving technologies in mineral mining and processing. Multi-authored monograph (pp. 138–155).
6. Eivazy, H., & Askari-Nasab, H. (2012). A mixed integer linear programming model for short-term open pit mine production scheduling. Mining Technology, 121(2), 97-108.
7. Arteaga, F., Nehring, M., Knights, P., & Camus, J. (2014). Schemes of exploitation in open pit mining. In Mine Planning and Equipment Selection (pp. 1307-1323). Springer, Cham.
8. Krause, A. A., & Musingwini, C. (2007). Modelling open pit shovel-truck systems using the Machine Repair Model. Journal of the Southern African Institute of Mining andMetallurgy, 107(8), 469-476.
