№73-1
Розрахунок кількості реагенту-збирача що подається в пульпу при флотації
М.Р. Глуховеря1, І.К. Младецький1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2023, 73:7-15
https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.007
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Розробка теоретичних припущень та методики розрахунку достатньої кількості поверхнево-активної речовини (ПАР) реагенту-збирача необхідного для флотаційного збагачення, наприклад, золи винесення теплоелектростанцій (ТЕС).
Методика. Будь-який переріз поверхні твердих частинок являє собою в проекції випадкову функцію з виступами та впадинами що чергуються. Зіставлення поверхні частинки з поверхнею овалу чи кулі дає відхилення у більший чи менший бік, тобто утворюються виступи та впадини. Впадини є ініціаторами накопичення зайвої кількості ПАР. Назвемо їх порожнечами. Для вивчення закономірностей зміни поверхні використано статистичний підхід шляхом візуального дослідження під мікроскопом нерівностей поверхні вугільних частинок золи винесення ТЕС для визначення обсягу порожнеч. Для кількісного отримання результатів визначалися відношення вмісту порожнин до об’єму частинки. Розрахунок кількості реагенту-збирача необхідного для заповнення порожнеч поверхні частинок визначався шляхом зіставлення з результатами лабораторних досліджень.
Результати. Чим більший розмір частинок, тим більша зміна нерівностей поверхні частинки, тим більший вміст порожнин, які заповнюватиме речовина ПАР і тим менша різниця між поверхнею виступів і поверхнею впадин. Таким чином, кількість ПАР, необхідного для задовільного процесу флотації залежить і від гранулометричного складу сировини. На цій підставі складено методику розрахунку оптимальної (номінальної) витрати ПАР для флотації золи винесення ТЕС. Отримано витрату реагенту-збирача для флотації вугільних частинок золи який склав 2989,6 г/т.
Наукова новизна. Отримано аналітичні співвідношення, за допомогою яких можна оцінити вміст порожнеч у частинках корисного компоненту та їх відношення до обсягу частинки і, далі, визначити необхідну кількість ПАР для флотаційного процесу.
Практична значимість. Розроблена методика дозволяє розрахувати оптимальну (номінальну) кількість ПАР, яка потрібна для вилучення вугільних частинок методом флотації із золи винесення ТЕС.
Ключові слова: зола винесення, теплові електростанції, золошлакові відходи, флотація, вугільний концентрат, реагент-збирач.
Перелік посилань
1. Sklyar, L.V. (2016). Tekhnologiya obogashcheniya zoloshlakov Zelenodolsokoi TES s polucheniem alyumosilikatnikh mikrosfer. Zbahachennia korysnykh kopalyn, 63(104), 36–46. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/151410
2. Мнушкін, І.І., Лудянський, М.Л., & Нетяга, О.Б. (1988). Вплив аполярних реагентів на флотацію зол теплових електростанцій. Збагачення корисних копалин, 38, 67-71.
3. Ryabov Yu.V., Delitsin L.M., Vlasov A.S., & Borodina T.I. (2013). Flotatsiya ugleroda iz zoli unosa Kashirskoi GRES. Obogashchenie rud, 4.
4. Ryabov Yu., Delitsyn L., & Ezhova N. (2016). Flotation recovery of carbon from fly ash of coal-fired power plants using mix of kerosene with gasoil. Obogashchenie Rud, (5).
https://doi.org/10.17580/or.2016.05.09
5. Zhang, H., Liu, J., Wang, Y., Cao, Y., Ma, Z., & Li, X. (2013). Cyclonic-static micro-bubble flotation column. Minerals Engineering, 45, 1–3
https://doi.org/10.1016/j.mineng.2013.01.006
6. Sahbaz, O., Cinar, M., & Kelebek, S. (2016). Analysis of flotation of unburned carbon from bottom ashes. Acta Montanistica Slovaca, 21(2), 93-101.
7. Смирнов, В.О., & Білецький, В.С. (2010). Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк.
