№73-6
Вдосконалення експлуатації хвостового господарства на гірничо-збагачувальних комбінатах
А.А. Адамчук1, О.О. Шустов1, М.М. Калашник1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2023, 73:68-75
https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.068
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Дослідити схеми транспортування хвостів збагачення залізної руди для складування їх у вироблений простір відпрацьованого кар’єру в умовах збільшення виробництва залізорудного концентрату.
Методика досліджень. Результати дослідження отримані шляхом техніко-економічного обґрунтування для співставлення п’яти різних схем транспортування хвостів збагачення: залізничним транспортом, стрічковим конвеєром, канатно-стрічковим конвеєром, трубчастим конвеєром, трубопроводом. Виконана порівняльна оцінка капітальних витрат, річних експлуатаційних витрат та кількости працівників процесу транспортування та складування хвостів збагачення у вироблений простір відпрацьованого кар’єру.
Результати дослідження. Розглянуто питання транспортування хвостів збагачення залізної руди в умовах відкритої розробки родовищ корисних копалин. Розглянуто різні види транспорту з погляду доставки та складування хвостів збагачення. Встановлено, що найбільш ефективними, з точки зору зниження собівартостита охорони навколишнього середовища, видами транспорту є трубчастий конвеєр для транспортування сухої маси та трубопровід для пульпи. Встановлено, що в деяких випадках – за умови відповідної технологічної небхідности – доцільно використовувати нижню гілку трубчатого конвеєра для транспортування.
Наукова новизна. Встановлена залежність капітальних та річних експлуатаційних витрат на транспортування та складування хвостів збагачення у відпрацьований кар'єр від розглянутих варіантів транспортування залізничним транспортом, стрічковим конвеєром, канатно-стрічковим конвеєром, трубчастим конвеєром, трубопроводом. Встановлена залежність зміни кількости працівників, задіяних в процесі транспортування та складування хвостів збагачення від схеми їх транспортування.
Практичне значення. Обґрунтовані умови доцільности використання трубчатого конвеєру для транспортування хвостів збагачення у вироблений простір відпрацьований кар’єр і на збагачувальну фабрику. В схемах, які передбачають повторну переробку хвостів збагачення, можуть бути використані в якості транспортних обидві трубчатого гілки конвеєра: нижня і верхня.
Ключові слова: хвости збагачення, трубчастий конвеєр, трубопровід, земснаряд, насос, пульпа.
Перелік посилань
1. Дриженко, А.Ю. (2011). Кар'єрні технологічні гірничотранспортні системи: моногр. Нац. гірн. ун-т.
2. Дриженко, А.Ю. (2014). Відкриті гірничі роботи : підруч. Нац. гірн. ун-т.
3. Нурок, Г.А. (1970). Гідромеханізація відкритих розробок. Надра.
4. Carter, R. A. (2010). Powerful Design Tools-and Common Sense-Can Control Conveyor Cost and Complexity Issues. Engineering and Mining Journal, 211(5), 52.
5. Adamchuk, A., Shustov, O., Panchenko, V., & Slyvenko, M. (2019). Substantiation of the method of determination the open-cast mine final contours taking into account the transport parameters. Collection of Research Papers of the National Mining University, 59, 21–32.
https://doi.org/10.33271/crpnmu/59.021
6. Адамчук, А. А., & Шустов, О. О. (2018). Системний підхід до вибору нових засобів транспорту для роботи на глибоких кар’єрах. Збірник Наукових Праць Національного Гірничого Університету, 54, 8–18.
7. Pavlychenko, A., Kolosov, D., Adamchuk, A., Onyshchenko, S., & Dereviahina, N. (2023). Regarding the issue of post-war development of mining regions and restoration of destroed infrastructure facilities. In Key trends of integrated innovation-driven scientific and technological development of mining regions (pp. 612–644). UNIVERSITAS Publishing.
https://doi.org/10.31713/m1226
8. Хорольський, А.О., & Гріньов, В.Г. (2018). Проектування технологічних схем гірничого виробництва в умовах невизначеності. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 20, 132–146.
9. Khorolskyi, A., Mamaikin, O., Medianyk, V., Lapko, V., & Sushko, V. (2021). Development And Implementation Of Technical And Economic Model Of The Potential Of Operation Schedules Of Coal Mines. ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences, 16(18), 1890–1899.
10. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2018). Можливості ефективного освоєння рудних родовищ із запасами рідкісних і благородних металів. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 20, 113–122.
11. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2022). Визначення доцільності відпрацювання родовищ на стадії передпроєктних досліджень раціональної стратегії їх освоєння. Mineral Resources of Ukraine, 2, 12–17.
https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.12-17
12. Хорольський, А. О. (2022). Результати досліджень із розробки системи підтримки прийняття рішень для проєктування процесів освоєння родовищ корисних копалин. ВІСТІ Донецького гірничого інституту, 2(51), 122–135.
https://doi.org/10.31474/1999‐981X‐2022‐2‐122‐135
13. Хорольський, А. О. (2021). Наукові основи обґрунтування меж області раціонального проєктування при відпрацюванні родовищ корисних копалин. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 23, 149–173.
https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.011
14. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2020). Визначення раціонального обсягу вилучення корисних копалин із надр: маржинальний підхід. Економіка промисловості, 3(91), 82 –95.
http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.082
15. Pavlychenko, A., Adamchuk, A., Shustov, O., & Anisimov, O. (2020). Justification of dump parameters in conditions of high water saturation of soils. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(56)), 22–26.
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.218139
16. Дриженко, А. Ю., Адамчук, А. А., Тамуя, С. А., & Тельнов, В. Г. (2018). Дослідження параметрів внутрішніх відвалів у виробленому просторі відпрацьованих глибоких кар’єрів. Збірник наукових праць НГУ, 53, 56–65.
17. Lozhnikov, O., Sobko, B., & Pavlychenko, A. (2023). Technological Solutions for Increasing the Efficiency of Beneficiation Processes at the Mining of Titanium-Zirconium Deposits. Inżynieria Mineralna, 1(1), 61–68.
https://doi.org/10.29227/IM-2023-01-07
