№75-10
Перспективи фіторекультивації деградованих земель композитними біогумусовими брикетами
О.С. Ковров1, А.А. Гетта1, В.В. Федотов1, В.Ю. Грунтова1, А.Д. Баланюк1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2023, 75:103-110
https://doi.org/10.33271/crpnmu/75.103
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Дослідження процесу вермікультивування, як процесу переробки органічних відходів каліфорнійськими черв’яками виду Eisenia fetidaта обґрунтування оптимального складу композитної суміші біогумусових брикетів для потреб фіторекультивації деградованих земель.
Методика дослідження базується на теоретичному аналізі технологій вермікультивування, лабораторних досліджень щодо впливу температури та вологості на ріст популяції черв’яків та продукції біогумусу; вегетаційних експериментах з використанням багатокомпонентних біогумусових сумішей з насінням дикорослих злаків для фіторекультивації деградованих і забруднених земель.
Результати дослідження. Досліджено процес росту біомаси черв’яків виду Eisenia fetidaта накопичення біогумусу у часі залежно від температури середовища. Наведено результати лабораторних біоіндикаційних експериментів з композитними брикетами, що складаються з біогумусу, суглинку та насіння диких злаків. Проведено вегетаційні досліди на комплексних багатокомпонентних сумішах для аналізу ефективності пророщування насіння дикорослих злаків вівсюга пустого(Avena fatua) та стоколосу безостого (Brōmus inērmis) для рекультивації земель.Встановлено, що оптимальна вологість, при якій спостерігався найбільший вихід біомаси вермікультури, становить 60–70 %, а температурний діапазон варіює в межах 20–30°С.
Наукова новизна. Встановлено, що найбільш оптимальне для ростових показників рослин співвідношення біогумусу та суглинку у складі композитних брикетів становить 20:30 і 30:20 за масою, що дозволяє обґрунтовувати робочі суміші фітомеліорантів для технологій біологічної рекультивації земель.
Практичне значення. Застосування продуктів вермікультивування допомагає підвищити родючість ґрунту, зменшуючи потребу у синтетичних добривах.Виконані лабораторні дослідження свідчать про перспективність використання біогумусу у вигляді композитних брикетів в практиці фіторекультивації деградованих та забруднених земель.
Ключові слова: вермікультивування, каліфорнійський черв’як Eisenia fetida, біогумус, композитний брикет, дикорослі злаки.
Перелік посилань
1. Панас, Р.М. (2005). Рекультивація земель. Новий світ.
2. Сендецький, В.М., Колісник, Н.М., & Мельник, І.П. (2010). Спосіб одержання біологічного стимулятора росту рослин «Вермійодіс» (Патент 55998 Україна, МПК7 А01N59/00).
3. Сендецький, В.М. (2009). Еколого-агрохімічне обґрунтування переробки органічних відходів агропромислового комплексу в біодобриво «Біогумус» методом вермикультивування. Агроекологічний журнал, 3, 295–297.
4. Ковров, О.С., & Колісник, К.В. (2023). Біологічна рекультивація гірничопромислових земель біогумусовими матеріалами. Міжнародна науково-технічна конференція «MININGMETALTECH 2023 – Гірничо-металургійний комплекс: інтеграція бізнесу, технологій та освіти», 29–30 листопада 2023 року, 196–199.
https://doi.org/10.30525/978-9934-26-361-3-144.
5. Кулик, А.П., & Гармаш, С.М. (2000). Технологія переробки відходів сільськогосподарського виробництва. Новини Українського товариства інженерів та механіків, 2(1, 2), 55–56.
6. Kovrov, O., Klimkina, I., & Kodachenko, L. (2019). Justification of the method for phytoremediation of degraded and contaminated lands by composite vermicompost briquettes. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(49)), 28–32.
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.183078
7. Харитонов, Н.Н., Кулік, О.П., Гармаш, С.Н., & Мельничук, Т.М. (2003). Дослідження ефективності біогумата – продукту переробки рослинних відходів вермікультурою Eisenia foetida. Питання хімії та хімічної технології, 4, 128–130.
