№77-2
Технологія вилучення паливної маси із золошлакових відходів в Україні
М.Р. Глуховеря1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2024, 77:18–29
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.018
АНОТАЦІЯ
Мета. Розробка технологічної схеми з переробки золошлакових відходів вугільних теплоелектростанцій.
Методика. Золошлакові відходи теплоелектростанцій складаються з основних компонентів – шлак, зола винесення та незгорілі вугільні частинки, складання відповідної схеми для вилучення вугільних частинок дозволяє розробити ефективну схему переробки золошлакових відходів вугільних теплоелектростанцій. Шлак відділяється від золи виносу за допомогою класифікації на грохоті. Далі використовується спосіб вилучення паливної маси із золи винесення –метод флотації, заснований на селективному закріпленні вугільних частинок на поверхні бульбашок повітря в флотаційній камері, з подальшим вилученням вугільних частинок в пінний продукт. Очищена від паливної маси мінеральна частина золи готова для використання в дорожньо-будівельній індустрії.
Результати. Розроблена технологічна схема переробки золошлакових відходів вугільних теплоелектростанцій яка дає змогу отримати шлак, вугільний концентрат та мінеральну частину золи.
Наукова новизна. Вперше розроблено математичну модель для прогнозування показників збагачення золошлакових відходів вугільних теплоелектростанцій методом флотації. Для прогнозування показників збагачення необхідно скористатися трьома величинами розкриття: початкова зольність вугільної фракції (Aпd), кількість вугільних зерен (PРЗ), кількість породних зерен (PНЗ), за умови, що сепараційні характеристики збагачувальних апаратів попередньо експериментально визначаються. На підставі розробленої математичної моделі прогнозування показників збагачення золошлакових відходів складено відповідну флотаційну схему для ефективного вилучення паливної маси, що дало змогу розробити технологічну схему з переробки золошлакових відходів вугільних теплоелектростанцій.
Практична значимість. Розроблена технологічна схема з переробки золошлакових відходів дозволяє отримати шлак з виходом 3,11% придатний для відсипки промислових доріг, вугільний концентрат з виходом 25,75% з зольністю 21,80% може бути використаний як вторинне паливо для ТЕС або в якості сировини для вироблення твердих паливних брикетів, а також мінеральну частину золи з виходом 71,14% з зольністю 98,10% яка може знайти своє використання дорожньо-будівельній індустрії.
Ключові слова: зола винесення, теплові електростанції, золошлакові відходи, флотація, вугільний концентрат, реагент-збирач, вугільні шлами, технологічні схеми, техногенні родовища.
Перелік посилань
1. Григоренко, Ю. (2021, 26 травня). З двох зол: Україна може наростити утилізацію золошлаків в 11 разів — Статті — GMK Center. GMK. https://gmk.center/ua/posts/z-dvoh-zol-ukraina-mozhe-narostiti-utilizaciju-zoloshlakiv-v-11-raziv/
2. Експорт кам'яного вугілля й антрациту у 2019-2023 роках. (2023, 2 вересня). Скільки-скільки? https://skilky-skilky.info/za-9-misiatsiv-2023-roku-ukraina-eksportuvala-576-tys-t-vuhillia/
3. Hlukhoveria, M., Mladetskyi, I., Levchenko, K.,& Berezniak, O. (2022). Beneficiation properties of ash-and-slag dumps. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, 46–50. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-1/046
4. Hlukhoveria, M., Mladetskyi, I., Levchenko, K., & Borysovska, O. (2023). Improvingthetechnologyofextractingcoalconcentrate from fly ash from thermal power plants.Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu,4, 33–39.https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-4/033
5. Berezniak,O., Dreshpak,O.,& Hlukhoveria, M.(2019). Doslidzhennia zbahachennia zoly-vynesennia TES na pnevmatychnii flotomashyni typu «Jameson Cell». Zbahachennia korysnykh kopalyn, 74, 62–69. http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.2.14163.20009
