№77-7
Про походження кам’яних артефактів з матеріалів розкопок запорозького Нехворощанського монастиряУспіння Пресвятої Богородиці
І.С. Нікітенко1, О.В. Старік2, М.В. Нетеча1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
2Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2024, 77:74–83
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.074
АНОТАЦІЯ
Мета. За даними петрографічного аналізу визначити імовірне походження сировини кам’яних артефактів, зокрема, фрагментів знарядь праці та будівельного каміння козацького часу та епохи пізньої бронзи, знайдених при розкопках на території запорозького Нехворощанського монастиря, та пов’язати отримані результати з історичним контекстом.
Методика. Вивчення сировини кам’яних артефактів здійснювалося методом петрографічного аналізуза допомогою поляризаційного мікроскопу. Визначення походження здійснювалося шляхом порівняння отриманих петрографічних характеристик досліджуваних зразків з аналогічними породами за даними геологічних матеріалів.
Результати. Досліджені зразки були представлені частиною кам’яного знаряддя праці доби раннього модерну та двома фрагментами будівельного матеріалу з культурного горизонту доби пізньої бронзи. За результатами петрографічного аналізу було встановлено, що знаряддя козацької доби було виготовлене з роговообманкового діориту, а зразки, датовані бронзовою добою, були представлені пісковиками з кременистим та карбонатним цементом, відповідно. Стосовно походження сировини артефакту козацького часу, з’ясовано, що географічно найближчими до місця проведення розкопок є прояви діоритів в зоні Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. Пісковик з кременистим цементом є найбільш подібним до аналогічних порід олігоцен-міоценової полтавської серії, поширених у регіоні. Зразок пісковика з карбонатним цементом, найбільш вірогідно, утворився в зоні виходу на поверхню підземних вод, має четвертинний вік та цілком міг мати місцеве походження.
Наукова новизна. Уперше проведено петрографічне дослідження кам’яних артефактів з території запорозького Нехворощанського монастиря. Встановлено факти постачання до Приорілля пісковиків полтавської серії з Присамар’я за доби пізньої бронзи та діоритів з долини Дніпра за часів запорозького козацтва.
Практична значимість. Отримані дані можуть бути використані при написанні наукових праць з історії та археології, а також навчальної літератури.
Ключові слова: петроархеологія, діорит, пісковик, запорозьке козацтво, доба бронзи, Нехворощанський монастир.
Перелік посилань
1. Старік, О.В. (2023). Розвідка на теренах Нехворощанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці (ХVІІ – ХVІІІ ст.) у 2021 р. Археологічні дослідження в Україні 2022 р. (с. 35–37). Київ: ІА НАН України
2. Jordão, P., & Pimentel, N. (2022). Flint sources and mobility at the Chalcolithic (3500–2200 BCE) settlement of Zambujal (Portugal). Geoarchaeology, 37(3), 522–543. https://doi.org/10.1002/gea.21885
3. Barros, M.P., Blasi, A.M., & Politis, G.G. (2022). Analysis of lithic artifacts from Arroyo Seco 2 (Interserrana Area, Buenos Aires Province, Argentina), petrographic identification and possible provisioning sources.Arqueologia,28 (2), 9985. https://doi.org/10.34096/arqueologia.t28.n2.9985
4. Biró, T.K., Hegedűs, P., & Szilágyi, K. (2021). Database for the "Large facility analytical studies of polished and ground stone artefacts for the reconstruction of prehistoric transregional trade routes in the Carpathian Basin and its surroundings" project. Archeometriai Muhely, 18(3), 261–272. https://doi.org/10.55023/ISSN.1786-271X.2021-019
5. Dulijba, P., Lisowska, E., & Soida, J. (2019). The beginning of the use of quartz-sericite schist whetstones in Silesia in the light of new discoveries from La Tene culture settlements. Archaologisches Korrespondenzblatt, 49(3), 353–370.
6. Петрунь, В.Ф. (1969). До походження мінеральної сировини пам’ятників ІІІ – І тисячоліття до н.е. з басейну річки Інгулець. Археологія, 22, 68–79.
7. Шарафутдінова, І.М. (1985). Про виготовлення ливарних форм епохи бронзи в Північному Причорномор’ї. Археологія, 49, 63–75.
8. Daragan, M.N.,& Mytrokhyn, O.V. (2021). Enigmatic stone spheroids from Scythian burial at Krasnyi Podol of Ukraine: Petrographic characteristic, place of mining and processing methods, Mineralogical Journal (Ukraine), 3(43), 104–112.
9. Нікітенко, І.С.,& Старік, О.В. (2017). Результати петрографічного дослідження козацьких кам’яних хрестів з Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Коштовне та декоративне каміння, 2, 13–16.
10. Nikitenko, I.S., Starik, O.V., & Marchenko, V.A. (2019). Results of petrographic research of new finds from the archaeological monument Tokivske-1. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 3(28), 519–527. https://doi.org/10.15421/111948
11. Нікітенко, І.С., Старік, О.В., & Куцевол, М.Л. (2020). Результати петрографічного дослідження знахідки кам'яних ливарних форм доби бронзи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2, 28–35. http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.04
12. Жаркова, Л. (1991). Запорозька Січ: зруйноване й уціліле. Пам’ятки України, 2, 24–27.
13. Тітов, В. (2002). Розвідки на пам’ятках козацької доби. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Збірка наукових статей,11, 40–45.
14. Usenko, I.S., Yesypchuk, K.Ye., Lychak, I.L., Slipchenko, V.A., & Tsukanov, V.A. (1975). SpravochnikpopetrografiiUkrainy. Magmaticheskiyeimetamorficheskiyeporody. Naukova dumka.
15. Shcherbakov, I.B. (2005). PetrologiyaUkrainskogoshchita. Lviv: ZUKC.
16. Степанюк, Л.М., & Курило, С.І. (2019). Геохімія двопольовошпатових гранітоїдів Середнього Придніпров’я. Київ: Наукова думка.
17. Сукач, В., Курило, С.,& Грінченко, О. (2016). Тоналіт-тронд’єміт-гранодіоритові (ТТГ) асоціації Середньопридніпровського архейського кратону. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(72), 20–27.
18. Butsyn, А.G., Gorbachevkiy, G.Ye., Kalinin, G.N., Kurylo, G.S., & Shapochkina, А.А. (1963). StroitelnyyematerialyPoltavskoyoblasti.Kyiv: Gosstroyizdat.
19. Tkachuk,L.G.(Edit.) (1981). Oblomochnyye porody Ukrainy.Kyiv: Naukova dumka.
20. Vidergauz, L.M., Alekseev, Yu.N., Bilichenko, Ye.Ya., Vasilyeva, А.P., Pechenkina, L.М., Morokhovskaya, М.S. ... Pavlova, N.К. (1964). Stroitelnyye materialy Dnepropetrovskoy oblasti.Kyiv: Budivelnyk.
21. Дідковський, В.Я.,& Куліченко, В.Г. (Ред.). (1975). Неоген. В.Г. Бондарчук (Ред.),Стратиграфія УРСР: в 11т.(Т. 10). Київ: Наукова думка.
22. Stratigraficheskaya skhema fanerozoyskikh obrazovaniy Ukrainy dla geologicheskikh kart novogo pokoleniya. (1993). Kyiv.
