№77-16
Удосконалення методологічних підходів до оцінки та прогнозування змін стану довкіллявнаслідок воєнних дій
П.К. Ломазов1, А.В. Павличенко1
1 Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2024, 77:174–183
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.174
АНОТАЦІЯ
Мета. Дослідження впливу ракетних вибухів, вибухів БПЛА та потенційних наслідків для здоров'я населення від них та екосистем, а також розробка методичних рекомендацій для зменшення впливу на навколишнє середовище та підвищення ефективності заходів безпеки в умовах можливих техногенних катастроф, що виникають внаслідок воєнних дій.
Методика досліджень. Для вирішення завдань в роботі застосовувались: науковий пошук та узагальнення даних літературних джерел; статистичний аналіз – для оцінки динаміки обсягів надходження забруднюючих речовин, що утворюються під час вибухів у повітрі, вибухів на земній поверхні, вибухів на стратегічних об’єктах, а також їхніх наслідків.
Результати досліджень. Проаналізовано будову ракетного обладнання, конструкцію та вміст хімічних речовин, наслідків на здоров’я. Оцінено потенційну динаміку надходження шкідливих речовин в атмосферу від падіння ракет, їх вибуху за різних умов. Проаналізовано види джерел забруднення, що виникають внаслідок воєнних дій.
Наукова новизна. Встановлено особливості впливу на атмосферне повітря вибухів під час ракетних обстрілів, пожеж, горіння військової техніки, палива тощо. Визначено наслідки та масштаби впливу на стан компонентів навколишнього середовища та здоров’я людини залежно від типу снарядів, ракет, безпілотних літальних апаратів та інших видів зброї масового ураження, а також хімічного складу ракетного палива, продуктів детонації.
Практичне значення. Усвідомлення та мінімізація екологічних ризиків, які пов'язані із використанням боєприпасів через надання детальної інформації про токсичні компоненти та їхній вплив на здоров'я та довкілля. Це також окреслює необхідність дотримання нормативних норм утилізації боєприпасів, а також покращує практику військових навчань з точки зору екологічної безпеки, що загалом веде до вдосконалення нормативних актів і підвищення рівня екологічної безпеки в умовах воєнних дій з використанням сучасних засобів та ракетних комплексів.
Ключові слова: атмосферне повітря, ракетні вибухи, викиди шкідливих речовин, індекс якості повітря, індекс забруднення атмосфери, здоров’я населення.
Перелік посилань
1. Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. (2008). База даних «Законодавство України». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_950#Text
2. Bordeleau, G., Ampleman, G., Thiboutot, S., & Martel, R. (2008). Environmental impacts of training activities at an air weapons range. Journal of Environmental Quality, 37(5), 1751–1763. https://doi.org/10.2134/jeq2007.0197
3. Департамент екологічної політики Дніпропетровської міської ради. (2018). Екологічний паспорт м. Дніпро. https://dniprorada.gov.ua/upload/editor/Екологічний%20паспорт%20м%20Дніпро_2017_.PDF
4. Методичні рекомендації з підготовки та затвердження Програм державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря (проєкт). (2021). Київ.
5. Хазан, П. В., & Ангурець, О. В. (2017). Впровадження принципів «зеленої економіки» в Дніпропетровській області: Сучасний стан та проблеми розвитку статистики, обліку та аудиту в умовах глобалізації та енергозбереження. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 2, 203–205.
6. Бучавий, Ю. В., Павличенко, А. В., & Семеріч, К. В. (2013). Алгоритм багатофакторного моделювання процесів забруднення атмосферного повітря на гірничозбагачувальних комбінатах. ДВНЗ “НГУ”.
7. Гуторова,А. Д. (2023). Екологічні наслідки війни в Україні. Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологічно сталий розвиток урбосистем: виклики та рішення в контексті євроінтеграції України», 151. https://eprints.kname.edu.ua/64315/1/Conference_NUUEK_2023_November_rev.pdf
8. Куценко,М. А., & Алєксєєв,А. Г. (2020). Оцінка кількості шкідливих речовин в продуктах згорання при пожежі розлитих горючих рідин та екологічних втрат внаслідок такої пожежі. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.https://fire-journal.ck.ua/index.php/fire/article/view/53/44
9. Хохолик, З. (2022). Екологічні загрози застосування ракетного озброєння та боєприпасів. Наука і бізнес: проблеми, перспективи та інновації в умовах воєнного стану. http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/47508/1/%D0%A5%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B0.pdf
10. Про затвердження Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин. (2006). Київ. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/812-2006-%D0%BF
11. Колінковський, О. М. (2022). Проблеми оцінки хімічного пресингу та прогнозування наслідків для здоров’я людей від забруднення повітря, пов’язаного з веденням бойових дій в Україні. Актуальні проблеми профілактичної медицини, 25. https://doi.org/10.32782/2786-9067-2023-25-21
12. Наказ МОЗ Методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря» № 184. (2007).
13. Held, M. (1983). TNT—equivalent. Propellants, explosives, pyrotechnics, 8(5), 158–167. https://doi.org/10.1002/prep.19830080507
