№78-17
Вдосконалення процесу керування ризиками згідно ISO 31000:2018 та з урахуванням принципів Індустрії 5.0
В.А. Цопа1, С.І. Чеберячко2,3, І.М. Луценко2, О.В. Дерюгін2, О.О. Шустов2, Л.Д. Чеберячко2
1 Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)", Київ, Україна
2 Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
3 Технічний університет ТОВ "Метінвест Політехніка", Запоріжжя, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2024, 78:197–210
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/78.197
АНОТАЦІЯ
Мета. Вдосконалення процесу з керування ризиками за стандартом ISO 31000:2018 з урахуванням принципів Індустрії 5.0.
Методика. Для досягнення поставленої мети був використаний метод індукції згідно з яким на підставі знань про окремі принципи з оцінювання ризиків, що наведені в стандарті ISO 31000:2018 зроблена спроба у їх переході до загального процесу оцінювання ризиків в Індустрії 5.0.
Результати. Проаналізовані принципи розбудови Індустрії 5.0 та принци керування ризиками згідно ISO 31000:2018, що дозволило встановити їх синергетичні взаємозв’язки для підвищити результативності та дієвості керування ризиками небезпек за рахунок використання принципів Індустрії 5.0: віртуалізації, інтероперабельності та децентралізації. Виконано порівняння принципів керування ризиками з принципами Індустрії 5.0 для виявлення взаємозв’язків, які дозволять синергетично підвищити результативність і дієвість керування ризиками небезпек за рахунок використання принципів Індустрії 5.0, які значно розширять можливості процесу керування ризиками. Розроблено рекомендації для удосконалення процесу керування з урахуванням принципів Індустрії 5.0, які створюють умови для обміну інформації між людиною і машиною на основі віртуального фабричного середовища, аналізу безпечності спілкування машини і людини через Інтернет речей та прийняття рішень щодо обґрунтування вибору захисних і запобіжних заходів штучним інтелектом не залежно від діяльності людини. Удосконалено процес керування ризиками за рахунок змін, які передбачають дослідження взаємодії між людиною і машиною.
Наукова новизна. Встановлені взаємозв’язки між існуючими принципами з керування ризиками за стандартом ISO 31000:2018 та принципами розбудови Індустрії 5.0, що дозволило вдосконалити процес керування.
Практична значимість. Полягає у аналізі основних етапів процесу керування ризиками в організації згідно з ISO 31000:2018 і концепції Індустрії 5.0, а також розробці рекомендацій щодо удосконалення процесу керування ризиками.
Ключові слова: принципи, ризик, здоров’я працівника, Індустрія 5.0.
Перелік посилань
1. Standard ISO 31000:2018. Risk Management Guidelines. (2018). https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html
2. StandardISO/IEC 31010:2019. Risk Management—Risk Assessment Techniques. (2019). https://www.iso.org/standard/72140.html
3. Filippetti A., Gkotsis P., Vezzani A., & Zinilli A. (2019). How to survive an economic crisis? Lessons from the innovation profiles of EU regions. Seville, Spain: European Commission. https://iri.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/contentype/publication/reports/1568800248/How%20to%20survaive%20an%20economic%20crisis.pdf
4. Folch-Calvo, M., Brocal-Fernández, F., González-Gaya, C., & Sebastián, M.A. (2020). Analysis and Characterization of Risk Methodologies Applied to Industrial Parks. Sustainability, 12, 7294. https://doi.org/10.3390/su12187294
5. Soori, M., Arezoo, B., & Dastres, R. (2023). Internet of things for smart factories in industry 4.0, a review. Internet of Things and Cyber-Physical Systems, 3, 192–204. https://doi.org/10.1016/j.iotcps.2023.04.006
6. Akundi, A., Euresti, D., Luna, S., Ankobiah, W., Lopes, A., & Edinbarough, I. (2022). State of Industry 5.0 - Analysis and Identification of Current Research Trends. Applied System Innovation, 5(1), 27. https://doi.org/10.3390/asi5010027
7. Zizic, M.C., Mladineo, M., Gjeldum, N., & Celent, L. (2022). From Industry 4.0 towards Industry 5.0: A Review and Analysis of Paradigm Shift for the People, Organization and Technology. Energies, 15(14), 5221. https://doi.org/10.3390/en15145221
8. Golovianko, M., Terziyan, V., Branytskyi, V., & Malyk, D. (2023). Industry 4.0 vs. Industry 5.0: Co-existence, Transition, or a Hybrid. Procedia Computer Science, 217, 102–113. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.206
9. Gladysz, B., Tran, T.a., Romero, D., van Erp, T., Abonyi, J., & Ruppert, T. (2023). Current development on the Operator 4.0 and transition towards the Operator 5.0: A systematic literature review in light of Industry 5.0. Journal of Manufacturing Systems, 70, 160–185. https://doi.org/10.1016/j.jmsy.2023.07.008
10. Adel, A.(2022).Future of industry 5.0 in society: Human-centric solutions, challenges and prospective research areas. Journal of Cloud Computing, 11, 40. https://doi.org/10.1186/s13677-022-00314-5
11. Wang, B., Zhou, H., Li, X., Yang, G., Zheng, P., Song, C., Yuan, Y., Wuest, T., Yang, H., & Wang, L. (2024). Human Digital Twin in the context of Industry 5.0. Robotics and Computer-Integrated Manufacturing, 85, 102626.https://doi.org/10.1016/j.rcim.2023.102626
12. Sindhwani, R., Afridi, S., Kumar, A., Banaitis, A., Luthra, S., & Singh, P.L. (2022). Can industry 5.0 revolutionize the wave of resilience and social value creation? A multi-criteria framework to analyze enablers. Technology in Society, 68, 101887. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2022.101887
13. Longo, F., Padovano, A., & Umbrello, S. (2020). Value-Oriented and Ethical Technology Engineering in Industry 5.0: A Human-Centric Perspective for the Design of the Factory of the Future. Applied Sciences, 10(12), 4182. https://doi.org/10.3390/app10124182
14. Crombez,G. (2022). Introduction to Volume 8: Health Psychology. Comprehensive Clinical Psychology (Second Edition), lvii-lviii. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818697-8.02008-2
15. Lutgendorf,S.K., & Costanzo,E.S.(2003). Psychoneuroimmunology and health psychology: An integrative model. Brain, Behavior, and Immunity, 17(4), 225–232. https://doi.org/10.1016/S0889-1591(03)00033-3
16. Adib-Hajbaghery, M., & Faraji, M. (2015). Comparison of Happiness and Spiritual Well-Being among the Community Dwelling Elderly and those who Lived in Sanitariums. International Journal of Community Based Nursing and Midwifery, 3(3), 216–226. https://europepmc.org/article/med/26171410
17. Ghobakhloo, M., Iranmanesh, M., Mubarak, M.F., Mubarik, M., Rejeb, A., Nilashi, M. (2022). Identifying industry 5.0 contributions to sustainable development: A strategy roadmap for delivering sustainability values. Sustainable Production and Consumption, 33, 716–737. https://doi.org/10.1016/j.spc.2022.08.003
18. Grabowska, S., Saniuk, S. & Gajdzik, B. (2022). Industry 5.0: improving humanization and sustainability of Industry 4.0. Scientometrics, 127, 3117–3144. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04370-1
19. Moroa, S., Cauchick-Miguela, P., de Sousa-Zomerb, T., & de Sousa Mendesc, G. (2023). Design of a sustainable electric vehicle sharing business model in the Brazilian context.International Journal of Industrial Engineering and Management, 14, 147161. http://ijiemjournal.uns.ac.rs/
20. Jankovic-Zugic, A., Medic, N., Pavlovic, M., Todorovic, T., & Rakic, S. (2023). Servitization 4.0 as a Trigger for Sustainable Business: Evidence from Automotive Digital Supply Chain. Sustainability, 15(3), 2217. https://doi.org/10.3390/su15032217
21. Sofic, A., Rakic, S., Pezzotta, G., Markoski, B., Arioli, V., & Marjanovic, U. (2022). Smart and Resilient Transformation of Manufacturing Firms. Processes, 10(12), 2674. https://doi.org/10.3390/pr10122674
22. Dave, D.M. (2023). Advancing Resilience and Agility in Manufacturing through Industry 5.0: A Review of Digitization, Automation, and Advanced Analytics. International Journal of New Technology and Research, 9, 5–12. http://dx.doi.org/10.31871/IJNTR.9.6.22
