№80-27
Встановлення кореляційного зв’язку між показниками ресурсозбереження та екологічної безпеки
В.Є. Колесник1, Ю.В. Бучавий1, А.Г. Рудченко1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 80:288–300
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/80.288
АНОТАЦІЯ
Мета. Визначення залежності між показниками ресурсозбереження та рівнем екологічної безпеки на територіях техногенно-навантажених регіонів.
Методика. Обґрунтований вибір показників ресурсозбереження та екологічної безпеки на об’єктах або територіях, що необхідні для порівняльного аналізу, проводився на основі критичного аналізу відомих показників та їх апробації на апріорних статистичних даних. Визначення ступеню кореляції між обраними показниками та побудова залежності між ними виконувалася на основі кореляційного, регресійного та дисперсного аналізу.
Результати. Проаналізовано існуючі показники ресурсозбереження та екологічної безпеки, потрібних для порівняння.Запропоновано показник ресурсозбереження у вигляді девіати – різницевої дискретної функції між базовим значенням використання природних ресурсів та фактичним, тобто до провадження природоохоронних заходів і після.Визначено індекс забруднення повітря Інхабера для м. Дніпра та Нікопольської агломерації. Встановлено кореляційний зв’язок між природоохоронними заходами та якістю атмосферного повітря.
Наукова новизна. Показано, що запропонована девіата є еквівалентною показнику ресурсоємності виробництва, який доцільно порівнювати з показником екологічної безпеки у вигляді індекса Інхабера. Обраний індекс характеризує викиди в атмосферу завислих речовин (аерозолів) і SO2, що припадають на душу населення, та одночасно внесок певного району (або міста) у загальний рівень забруднення атмосферного повітря в країні. Тому він рекомендований нами для порівняння з ресурсозбереженням виробництва в Україні. Встановлено залежність між показником ресурсозбереження та індексом забруднення атмосфери у вигляді рівняння регресії: y= 1,3∙106x14,7exp(–14,1x). Доведено його адекватність.
Практична значимість. Визначено та оцінено ряд річних показників ресурсоємності/ресурсозбереження виробництва ВВП України, а для двох містДніпропетровської області, з урахуванням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Отриману залежність у вигляді наведеного вище рівняння використовувати при аналізі природоохоронної діяльності підприємств, організацій, територій, країни в цілому.
Ключові слова: ресурсозбереження, екологічна безпека, кореляційна залежність, дисперсійний аналіз, регресія.
Перелік посилань
1. Єршова, О. О. (2013). Ресурсозбереження як ефективний спосіб господарювання на підприємствах АПК. Ефективна економіка, 4. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1971.
2. Рибалко, Л. П. (2012). Сучасні підходи до трактування сутності поняття ресурсозбереження. БІЗНЕС-ІНФОРМ, 3. http://ekhneu.org.ua/content/suchani-pidhodi-do-traktuvannya-sutnosti-ponyattya-resursozberezhennya.
3. Держстандарт України. (1997). Ресурсозбереження. Основні положення. (ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95)). Держстандарт України.
4. Біла, І.С., & Красман, Н.В. (2018). Розвиток ресурсозбереження в Україні. Економіка та управління національним господарством,21,53–58. http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/21_2018_ukr/12.pdf
5. Іванюта, С. П., & Качинський, А. Б. (2012). Екологічна та природно-техногенна безпека України: регіональний вимір загроз і ризиків: монографія. Національний інститут стратегічних досліджень. http://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-04/Ivanyuta_mon-64d60.pdf.
6. Горбулін, В. П., & Качинський, А. Б. (2007). Системно-концептуальні засади стратегії національної безпеки України. ДП «Євроатлантикінформ».
7. Качинський, А. Б. (2001). Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращання / А. Б. Качинський. Національний інститут стратегічних досліджень.
8. Наказ Мінекономрозвитку від 06.06.2019 №965 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розрахунку показників ресурсоємності валового внутрішнього продукту на рівні національної економіки за основними групами ресурсів, продуктивності праці на рівні національної економіки, регіональному рівні та за видами економічної діяльності і коефіцієнта віддачі основних засобів на рівні національної економіки та за видами економічної діяльності» (2019).https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=a63ce9bf-5282-4fa0-984a-d3efa9253300&title=NakazMinekonomrozvitkuVid06-06-2019-965.
9. Державна служба статистики України https://data.gov.ua/dataset/e964f35b-d084-422e-a10d-2d12fabaf5d2.
10. Чепур, С. С. (2015). Біометрія: Методичний посібник. УжНУ «Говерла».
11. Товариство АвтоЕкоПрилад https://eco.aep.kiev.ua/novini/chto-takoe-aqi-i-pochemu-ego-znachenie-ochen-vazhno-dlya-ekologicheskogo-budushhego-strany/
12. Коновалов, В. О., & Колесник,В.Є. (2024). Визначення індексу забруднення атмосферного повітря Нікопольської агломерації. У А.В. Павличенко, І.С. Нікітенко, Т.М. Лубенець, Б.М. Манін (Ред.), Матеріали 79-ї студентської науково-технічної конференції «Тиждень студентської науки» (Дніпро, 8-12 квітня 2024 року) (с. 277–279). Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». https://ecology.nmu.org.ua/ua/Studies/zvit-2024.pdf.
13. Манідіна, Є. А. (n.d.). Конспект лекцій з дисципліни «Комплексна оцінка якості навколишнього середовища». Офіційний сайт Запорізького національного університету https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/1175216/mod_resource/content/1/Лекція%203.%20Методи.pdf
14. Офіційний сайт Дніпропетровської обласної військової адміністрації. https://adm.dp.gov.ua/pro-oblast/ekologiya-pro-oblast/ekologiya.
15. Сайт статистики МінФін. https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/dnepropetrovskaya/
16. Bronshtein, Е., & Semendyaev,K.(1979).Handbuch der Mathematik für Ingenieure und Studenten höherer technischer Bildungseinrichtungen (13. Auflage). (G. Grosche & V. Maurer, Eds). Verlag «Teubner»DDR.
