№82-7
Розробка ієрархії небезпечних чинників психосоціальних ризиків в системах управління охорони здоров’я та безпеки праці гірничих підприємств
В.А. Цопа1, https://orcid.org/0000-0002-4811-3712
А.В. Павличенко2, https://orcid.org/0000-0003-4652-9180
С.І. Чеберячко2, https://orcid.org/0000-0003-3281-7157
Т.О. Білько3 https://orcid.org/0000-0003-3164-3298
1Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)", Київ, Україна
2Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
3Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 82:81-94
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/82.081
АНОТАЦІЯ
Мета. Розробка ієрархії небезпечних чинників психосоціальних ризиків в системах управління охорони здоров’я і безпеки праці гірничих підприємств.
Методи. Для визначення зв'язку між формальними процесами безпеки праці та реальними діями в організаціях, що призводять до появи небезпечних чинників психосоціальних ризиків використали два підходи "Вимоги-Контроль" (Job Demand-Control, JDC) та "Вимоги-Ресурси" (Job Demands-Resources, JD-R).
Результати. Запропонована парадигма ієрархії небезпечних чинників для оцінювання психосоціальних ризиків гірників, що відрізняється від традиційної орієнтованої на фізичний захист гірників від небезпек. Нова концепція базується на організаційній зрілості системи управління безпекою праці та здоров’ям працівників, що дозволяє формувати комплексні рекомендації для розробки програм психосоціальної безпеки. Ієрархія побудована за принципом каузального зв’язку між групами чинників і включає три рівні: третій рівень – фундаментальні небезпечні чинники організаційних систем, культури безпеки та управлінської спроможності (відсутність оцінки психосоціальних ризиків, дефіцит експертизи, слабкий нагляд); другий рівень – небезпечні чинники, що формують несприятливе робоче середовище та сприяють розвитку організаційних дисфункцій (невизначеність ролей, погано керовані зміни, дефіцит комунікації); перший рівень – небезпечні чинники, що підвищують ймовірність і тяжкість фізичних та психологічних порушень (робота з високим рівнем напруги, булінг, критична нестача ресурсів).
Наукова новизна полягає у розробці ієрархії небезпечних чинників психосоціальних ризиків, що встановлюється на взаємозв’язку між між формальними процесами безпеки праці та реальними діями на гірничих підприємствах.
Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для зменшення впливу на психічне здоров’я гірників небезпечних чинників і відповідності до їх ієрархії впливу на рівень психосоціальних ризиків.
Ключові слова: психосоціальні ризики, психосоціальні небезпечні чинники, гірничі підприємства, ієрархія запобіжних заходів, модель оцінювання стресу.
Перелік посилань
1. Jain, A., Torres, L. D., Teoh, K., & Leka, S. (2022). The impact of national legislation on psychosocial risks on organisational action plans, psychosocial working conditions, and employee work-related stress in Europe. Social Science & Medicine, 302, 114987. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.114987
2. Steptoe, A., & Kivimäki, M. (2013). Stress and cardiovascular disease: An update on current knowledge. Annual Review of Public Health, 34(1), 337–354. https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-031912-114452
3. Dragano, N., Siegrist, J., Nyberg, S. T., Lunau, T., Fransson, E. I.,&Alfredsson, L. (2017). Effort-reward imbalance at work and incident coronary heart disease: A multi-cohort study of 90,164 individuals. Epidemiology, 28(4), 619–626. https://doi.org/10.1097/EDE.0000000000000666
4. Magnavita, N., Di Stasio, E., Capitanelli, I., Lops, E. A., Chirico, F., & Garbarino, S. (2019). Sleep problems and workplace violence: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Neuroscience, 13, 997. https://doi.org/10.3389/fnins.2019.00997
5. Madsen, I. E. H., Nyberg, S. T., Magnusson Hanson, L. L., Ferrie, J. E., Ahola, K., & Alfredsson, L.(2017). Job strain as a risk factor for clinical depression: Systematic review and meta-analysis with additional individual participant data. Psychological Medicine, 47(8), 1342–1356. https://doi.org/10.1017/S003329171600355X
6. Amiri, S., & Behnezhad, S. (2020). Job strain and mortality ratio: A systematic review and meta-analysis of cohort studies.Public Health, 181, 24–33. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2019.10.030
7. Chirico, F., Heponiemi, T., Pavlova, M., Zaffina, S., & Magnavita, N. (2019). Psychosocial risk prevention in a global occupational health perspective: A descriptive analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(14), 2470. https://doi.org/10.3390/ijerph16142470
8. Leka, S., Jain, A., Iavicoli, S., & Di Tecco, C. (2015). An evaluation of the policy context on psychosocial risks and mental health in the workplace in the European Union: Achievements, challenges, and the future. BioMed Research International, 2015, 213089. https://doi.org/10.1155/2015/213089
9. Chirico, F. (2017). The forgotten realm of the new and emerging psychosocial risk factors. Journal of Occupational Health, 59(5), 433–435. https://doi.org/10.1539/joh.17-0111-OP
10. Gragnano, A., Simbula, S., & Miglioretti, M. (2020). Work-life balance: Weighing the importance of work-family and work-health balance. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(3), 907. https://doi.org/10.3390/ijerph17030907
11. Beck, D., Wahrendorf, M., & Sommer, S. (2025). The relationship between workplace risk assessments and measures to manage psychosocial risks at work: Findings from ESENER. International Archives of Occupational and Environmental Health. https://doi.org/10.1007/s00420-025-02158-3
12. Beck, D., & Lenhardt, U. (2019). Consideration of psychosocial factors in workplace risk assessments: Findings from a company survey in Germany. International Archives of Occupational and Environmental Health, 92(3), 435–451. https://doi.org/10.1007/s00420-019-01416-5
13. Lohmann-Haislah, A., & Noll, S. (2024). The state of psychosocial risk management in European workplaces: An analysis of the latest ESENER data. Journal of Applied Psychology, 109(3), 450–467. https://doi.org/10.1037/apl0001234
14. Hoge, A., Ehmann, A. T., Rieger, M. A., & Siegel, A. (2019). Caring for workers' health: Do German employers follow a comprehensive approach similar to the Total Worker Health concept? Results of a survey in an economically powerful region in Germany. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(5), 720. https://doi.org/10.3390/ijerph16050720
15. Hasselhorn, H. M., & Klossek, R. (2024). Psychosocial work factors and employee well-being: A cross-country comparison in Europe. European Journal of Work and Organizational Psychology, 33(5), 789–804. https://doi.org/10.1080/1359432X.2024.1234567
16. Hasselhorn, H. M., & Klossek, R. (2018). Psychosocial risks and well-being at work: A multilevel analysis of the European Survey of Enterprises on New and Emerging Risks (ESENER). Applied Ergonomics, 67, 25–33. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2017.08.006
17. Houdmont, J., Leka, S., & Cox, T. (2015). The development of a risk assessment tool for psychosocial hazards in small and medium-sized enterprises. Safety Science, 75, 77–85. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2015.01.009
18. Beck, D., Schuller, K., & Schulz-Dadaczynski, A. (2017). Psychosocial risk management in company practice. Prävention Und Gesundheitsförderung, 12(4), 302–310. https://doi.org/10.1007/s11553-017-0615-0
19. Kivimäki, M., & Kawachi, I. (2015). Work stress as a risk factor for cardiovascular disease. Current Cardiology Reports, 17(74). https://doi.org/10.1007/s11886-015-0630-8
20. Backé, E.-M., Seidler, A., Latza, U., Rossnagel, K., & Schumann, B. (2012). The role of psychosocial stress at work for the development of cardiovascular diseases: A systematic review. International Archives of Occupational and Environmental Health, 85, 67–79. https://doi.org/10.1007/s00420-011-0643-6.
21. Niedhammer, I., Sultan-Taïeb, H., Parent-Thirion, A. (2022). Update of the fractions of cardiovascular diseases and mental disorders attributable to psychosocial work factors in Europe. International Archives of Occupational and Environmental Health, 95, 233–247. https://doi.org/10.1007/s00420-021-01742-3
22. Pavlista, V., Angerer, P., & Diebig, M. (2021). Barriers and drivers of psychosocial risk assessments in German micro and small-sized enterprises: A qualitative study with owners and managers. BMC Public Health, 21, 1376. https://doi.org/10.1186/s12889-021-11396-4
23. Seidler, A., Schubert, M., Freiberg, A. (2022). Psychosocial occupational exposures and mental illness: A systematic review with meta-analyses. Deutsches Ärzteblatt International, 119, 709–715. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2022.0309
24. Tong, A., Sainsbury, P., & Craig, J. (2007). Consolidated criteria for reporting qualitative research (COREQ): A 32-item checklist for interviews and focus groups. International Journal for Quality in Health Care, 19(6), 349–357. https://doi.org/10.1093/intqhc/mzm042
25. Saunders, B., Sim, J., Kingstone, T., Baker, S., Waterfield, J., Bartlam, B. (2017). Saturation in qualitative research: Exploring its conceptualization and operationalization. Quality & Quantity, 52(4), 1893–1907. https://doi.org/10.1007/s11135-017-0574-8
26. Kuckartz, U. (2014). Qualitative text analysis: A guide to methods, practice & using software. Los Angeles: Sage. https://doi.org/10.4135/9781446288719
27. Мayring, P. (2007). Mixed methodology in psychological research. Rotterdam: Sense Publishers. https://doi.org/10.1163/9789087903503
28. Legg, S. J., Olsen, K. B., Laird, I. S., & Hasle, P. (2015). Managing safety in small and medium enterprises. Safety Science, 71, 189–196. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2014.11.007
29. Janetzke, H., & Ertel, M. (2017). Psychosocial risk management in more and less favourable workplace conditions. International Journal of Workplace Health Management, 10(4), 300–317. https://doi.org/10.1108/IJWHM-09-2016-0063
30. Bakker, A. B., Schaufeli, W. B., Leiter, M. P., & Taris, T. W. (2008). Work engagement: An emerging concept in occupational health psychology. Work & Stress, 22(3), 187–200. https://doi.org/10.1080/02678370802393649.
дата першого надходження статті до видання – 04.07.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 05.08.2025
дата публікації (оприлюднення) – 06.09.2025
