№82-11
Геологічні та тектонічні фактори впливу на технічний стан гідротехнічних споруд цивільного призначення
Л.М. Рудаков1, https://orcid.org/0000-0001-7277-7220
І.В. Чушкіна2, https://orcid.org/0000-0003-1251-6664
О.В. Орлінська3, https://orcid.org/0000-0003-3202-7577
Д.С. Пікареня1, https://orcid.org/0009-0004-8095-0846
1Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна
2Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
3Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України, Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 82:129-138
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/82.129
АНОТАЦІЯ
Мета. Обґрунтувати тектонічний фактор впливу на технічний стан цивільних гідротехнічних споруд сільськогосподарського призначення
Методика. Застосований сучасний комплекс геофізичних досліджень методами природного імпульсного електромагнітного поля Землі і вертикального електричного зондування, які включають польові вимірювання та аналітичну інтерпретацію геофізичних даних. Визначення просторового положення зон замочування тіла ґрунтових дамб виконувалося з врахуванням величини щільності потоку імпульсів магнітної складової природного імпульсного електромагнітного поля Землі і рисунку ізоліній на відповідних картах. Глибина зон визначалася за геоелектричними розрізами уявного електричного опору ґрунтів за стандартною процедурою.
Результати. В роботі виконаний аналіз розташування регулюючих басейнів і магістральних каналів відносно тектонічних особливостей різних районів Дніпропетровської області. На підставі інтерпретації геофізичних матеріалів проведене співставлення просторового положення тектонічних тріщин та розломів фундаменту Середньопридніпровського блоку Українського щита та зон тріщінуватості та фільтрації розчинів крізь ґрунтові дамбі хвостосховищ та меліоративних регулюючих басейнів.
Наукова новизна. Встановлено, що ступінь тектонічної порушеності району розташування гідротехнічних споруд прямо впливає на кількість, орієнтування та загальну довжину зон фільтрації, внаслідок чого відбувається підйом рівня ґрунтових вод на прилеглих територіях, знижуючи там екологічну безпеку.
Практична значимість. Наведений тектонічний фактор порушення суцільності ґрунтових дамб надає можливість більш повно визначати загальний технічний стан гідротехнічних споруд та оточуючих ґрунтових масивів, прогнозувати приховані ділянки фільтрації та шляхи розповсюдження розчинів, а також розробляти як оперативні так і довготермінові заходи з підвищення рівня їх екологічної і технічної безпеки для зменшення фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів і магістральних каналів.
Ключові слова: регулюючі басейни, магістральні канали, геофізичні методи, ґрунтові дамби, фільтрація розчинів, тектонічна будова, тріщини.
Перелік посилань
1. Чушкіна, І.В. (2020). Комплексна оцінка зон фільтрації води з регулюючих басейнів та каналів зрошувальних систем. (Дис. канд. техн. наук). Київ.
2. Кисельова, Р.А. (2016). Екологічне страхування ризиків водогосподарської діяльності на меліорованихземлях. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективні напрямки розвитку водного господарства, будівництва та землеустрою». (м. Херсон, 19–20 травня 2016 р.).(с. 167–170). http://www.eecca-water.net/file/kherson_conference_2016.pdf
3. Мартинюк, Г.Ф., Шевчук, Я.В., Бойко, Г.Я. &, Ігнатова, О.С. (2016). Сучасні технології забезпечення протифільтраційних заходів на каналах зрошувальних систем. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективні напрямки розвитку водного господарства, будівництва та землеустрою». (м. Херсон, 19-20 травня 2016 р.).(с. 233–237). http://www.eecca-water.net/file/kherson_conference_2016.pdf
4. Орлінська, О.В., Чушкіна, І.В. &, Стрепетова, Х.В. (2019). Вплив фільтраційнихвтрат води з регулюючих басейнів на прилеглі території. «Молодий вчений», 6(70), 19–22.
5. Рубан, С.А. & Шинкаревський, М.А. (2005).Гідрогеологічні оцінки та прогнози режиму підземних вод України. Київ: УкрДГРІ.
6. Галецький, Л.С. (ред.) (2001). Геологія і корисні копалини України. Масштаб 1:5000 000. Атлас. Київ: Національна академія наук України.
7. Тяпкін, К.Ф,. Тяпкін, О.К. & Якимчук, М.А. (2000). Основи геофізики. Київ: Карбон.
8. Орлінська,О.В. &, Левковський, І.В.(2017). Моніторинг технічного стану регулюючого басейну Калинівської зрошувальної системи Синельниківського району Дніпропетровської області. Матер. регіональної наук.-практ. інтернет-конф. «Зрошуване землеробство: сьогодення, проблеми, перспективи» (м. Дніпро, 2–3 листопада 2017 р.) (с. 119–122).
9. Орлінська, О.В., Рудаков, Л.М. & Чушкіна, І.В. (2017). Визначення втрат води з регулюючого басейну РБ-6 Царичанської зрошувальної системи за поливний період. Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Управління водними ресурсами в умовах змін клімату» (м. Київ, 21 березня 2017 р.) (с. 104–105). Київ: ІВПіМ.
10. Переверзєв,С.І. &Арчакова,Є.Г. (2010). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000: Пояснювальна записка. Аркуш М-36-ХХХV (Дніпропетровськ). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України.
11. Переверзєв, С.І. & Арчакова, Є.Г. (2011). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000. Пояснювальна записка. Аркуш М-36-ХХІХ (Царичанка). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України.
12. Переверзєв, С.І. & Шпильчак, В.Я. (2010). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000: Пояснювальна записка. Аркуш М-36-ХХXVІ (Синельникове). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України.
13. Переверзєв, С.І. & Шпильчак, В.Я. (2012). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000. Пояснювальна записка. Аркуш М-36-ХХХVIII (Кобеляки). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України.
14. Rudakov, L. M., Hapich, H. V., Orlinska, O. V., Pikarenia, D. S., Kovalenko, V. V., Chushkina, I. V., & Zaporozhchenko, V. Y. (2020). Problems of technical exploitation and ecological safety of hydrotechnical facilities of irrigation systems. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 29(4), 776–788. https://doi.org/10.15421/112070
дата першого надходження статті до видання – 02.07.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 03.08.2025
дата публікації (оприлюднення) – 06.09.2025
