№82-19
Адаптація аналітичного інструментарію систем енергоменеджменту промислових підприємств України у відповідності до вимог міжнародних стандартів
А.В. Чернявський1, https://orcid.org/0000-0003-2858-8224
О.В. Бориченко1, https://orcid.org/0000-0002-6127-2945
В.Ф. Находов1, https://orcid.org/0000-0001-7643-5965
Ю.В. Шишко2 https://orcid.org/0000-0003-4919-6297
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна
2Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 82:219-230
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/82.219
АНОТАЦІЯ
Мета. Обґрунтування теоретико-методологічних засад та адаптація аналітичного інструментарію систем енергоменеджменту промислових підприємств України до вимог міжнародних стандартів (ISO 50001:2018, ISO 50006:2023) для підвищення достовірності оцінки енергоефективності, забезпечення коректного формування базових рівнів енергоспоживання та інтеграції результатів у систему управління в умовах воєнних викликів та нестабільності енергопостачання.
Методика. Застосовано комплекс методів, спрямованих на адаптацію та вдосконалення аналітичного інструментарію систем енергоменеджменту. Використано математичне моделювання (лінійна та багатофакторна регресія тощо) для формування базових рівнів енергоспоживання з урахуванням незалежних змінних, систематизовано методи нормалізації та порівняння енерговитрат, проаналізовано можливості бенчмаркінгу та енергетичних балансів як інструментів стратегічного управління.
Результати. Розроблено концептуальний підхід до адаптації аналітичного інструментарію систем енергоменеджменту, що ґрунтуються на використанні математичного моделювання для побудови базових рівнів енергоспоживання, удосконаленні методів нормалізації та порівняння енерговитрат, інтеграції показників енергоефективності та інструментів бенчмаркінгу у систему управління.
Наукова новизна. Полягає в обґрунтуванні та розробці підходів до адаптації аналітичного інструментарію систем енергоменеджменту підприємств до вимог міжнародних стандартів ISO 50001:2018 та ISO 50006:2023, що передбачає удосконалення методів формування базових рівнів енергоспоживання, систематизацію методів нормалізації й порівняння енерговитрат та інтеграцію їх у систему управління енергоспоживанням у поточних умовах діяльності підприємств України.
Практична значимість. Полягає у можливості використання результатів дослідження підприємствами України для створення та удосконалення систем енергоменеджменту, формування коректних базових рівнів енергоспоживання та показників ефективності, об’єктивної оцінки та верифікації ефективності енергоефективних заходів.
Ключові слова: базовий рівень енергоспоживання, показник енергоефективності, промислове підприємство, система енергоменеджменту.
Перелік посилань
1. ДСТУ ISO50001:2020. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання (ISO50001:2018, IDT).(2020). Київ: ДП «УкрНДНЦ».
2. ISO 50006:2023 Energy management systems — Evaluating energy performance using energy performance indicators and energy baselines. (2023).
3. Fuchs, H., Therkelsen, P., Miller, W. C., Siciliano, G., & Sheaffer, P. (2023). ISO 50001-Based Energy Management Systems as a Practical Path for Decarbonization: Initial Findings from a Survey of Technical Assistance Cohort Participants. Energies, 16(14), 5441. https://doi.org/10.3390/en16145441
4. Kouaho, E. S., N’Guessan, Y., & Marvillet, C. (2024). Comparative Study of an Energy Information System and Energy Management System According to ISO 50001. Energies, 17(21), 5446. https://doi.org/10.3390/en17215446
5. Knayer, T., & Kryvinska, N. (2023). The influence of energy management systems on the progress of efficient energy use in cross-cutting technologies in companies. Energy Efficiency, 16, 12. https://doi.org/10.1007/s12053-023-10086-9
6. Borichenko, O., & Cherniavskyi, A. (2018). Identification of objects priority for conducting energy monitoring. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(41), 58–63. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.135497
7. Borychenko, O., Cherniavskyi, A., & Ostapchyuk, Y. (2018). Застосування методу головних компонент для оцінювання рівня енергоефективності. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях, 16(1292), 9–15. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2018.16.02
8. Nakhodov, V., Borychenko, O., & Cherniavskyi, A. (2020). The methodical issues of industrial energy monitoring systems implementation. Енергетика: економіка, технології, екологія, 3, 47–56. https://doi.org/10.20535/1813-5420.3.2020.228616.
9. Бориченко, О.В., & Чернявський, А.В. (2021). Моделі базових рівнів енергоспоживання для вимірювань та верифікації енергорезультативності систем енергоменеджменту промислових об’єктів. VІІ Міжнародна науково-технічна та навчально-методична конференція "Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку – PEMS’21", Україна, Київ, 9-11 березня 2021, 38–39.
10. Находов, В.Ф., Бориченко, О.В., & Чернявський, А.В. (2022). Формування стратегії підвищення енергоефективності металургійних підприємств як запорука декарбонізації економіки України. Енергетика: економіка, технології, екологія, 2, 48–57. https://doi.org/10.20535/1813-5420.2.2022.261493
11. Находов, В.Ф., Бориченко, О.В., Іванько, Д.О., Пецкова, О.О., & Пецков, Р.О. (2015). Методичні основи моніторингу результатів впровадження заходів з енергозбереження. Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит, 8, 8–19. http://eee.khpi.edu.ua/article/view/66122
12. Software Tools (n.d.). Website of US Department of Energy: https://www.energy.gov/eere/amo/software-tools
13. Website of Ireland's national sustainable energy authority https://www.seai.ie/tools/
дата першого надходження статті до видання – 01.07.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 02.08.2025
дата публікації (оприлюднення) – 03.09.2025
