№82-20
Комбінована механічна обробка деталі на верстаті з програмним керуванням і оптимізацією режимних параметрів
В.А. Дербаба1, https://orcid.org/0000-0002-3918-2177
С.В. Алексєєнко1, https://orcid.org/0000-0003-0320-989X
А.А. Хлинін1, https://orcid.org/0009-0009-7141-4386
Д.І. Луценко1 https://orcid.org/0009-0001-2634-3066
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 82:231-245
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/82.231
АНОТАЦІЯ
Мета. Вирішення науково-технічної задачі, пов'язаної з технологічним забезпеченням механічної обробки деталі з легованої сталі шляхом оптимізації та управління її оброблюваністю інструментом з твердих сплавів на сучасних верстатах з ЧПК.
Методика. Методологія ґрунтується на використанні чисельного та графо-аналітичному методах дослідження з метою встановлення системного зв'язку параметрів лезвійної обробки з властивостями оброблюваного матеріалу, геометрією інструменту та його стійкістю і відповідною інтеграцією їх до керуючої програми верстата.
Результати. Одержані чисельні результати досліджень для науково-обґрунтованого підходу у розв'язанні науково-технічної задачі продуктивної комбінованої обробки деталі з легованих сталей на верстаті, що містить сукупність скорегованих алгоритмів для прогнозування оброблюваності із забезпеченням надійності різального інструменту. Отримані результати порівнювалися з відомими роботами, пов'язаними з дослідженнями процесів механічного оброблення різних матеріалів, оцінкою надійності ріжучих інструментів, точності та шорсткості обробленої поверхні, результатами вимірювань силових параметрів різання.
Наукова новизна. Встановлення повного і системного зв'язку параметрів оброблення з властивостями оброблюваного матеріалу, геометрією інструменту і конструкторсько-технологічних чинників деталі на розрахунок оптимізованої технології автоматизованого виробництва. У математико-статистичному опрацюванні експериментальних даних, що дало змогу вперше одержати комплексні залежності в зручному для розрахунку й аналізу вигляді, які дають наочне уявлення про вплив кожного параметра процесу точіння на його енергетичні та часові показники.
Практична значимість. Полягає у виборі й обґрунтуванні оптимальних геометричних параметрах різальних інструментів, установленні характеру впливу умов лезової обробки легованих сталей на основні показники процесу – час механічної обробки та режимні показники, в залежності від твердості матеріалу деталі і інструментального матеріалу. Надані практичні рекомендації щодо оптимальнго використання отриманих даних в CAM системах.
Ключові слова: механічна обробка, верстат, сплав, технологія, стійкість, ріжучий інструмент, режими різання, CAD, CAM.
Перелік посилань
1. Петраков, Ю.В., & Мацківський, О.С. (2015). Моделювання фрезерування кінцевими фрезами. Вісник НТУУ «КПІ». Серiя машинобудування, 1(73), 78–83. https://ela.kpi.ua/server/
api/core/bitstreams/87402a6f-1088-4b4c-b7a6-8b333afbaca7/content
2. Петраков, Ю.В. (2017). Методи управління процесами різання. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки, (2), 124–134.
3. Дербаба, В.А., Пацера, С.Т., & Григоренко, В.У. (2022). Особливості механічної обробки зносостійких чавунів. Збірник наукових праць НГУ, 71, 217–230. https://doi.org/10.33271/crpnmu/71.217
4. Петраков, Ю.В., & Мацківський, О.С. (2015). Моделювання системи адаптивного управління фрезеруванням на верстаті з ЧПК. Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія : Машинобудування, 2, 146–152.
5. Найкращі рішення для обробки. Лінійка необертальних інструментів. Токарна обробка. Обробка канавок. Різьбонарізання. Відрізання. Метрична версія каталогу 2019. 08/2020 3395080. Member IMC Group ISCAR. www.iscar.com.ua
6. Найкращі рішення для обробки. Фрезерування. Свердління. Інструментальна оснастка. Метрична версія каталогу 2020-2021. 10/2020 3395081. Member IMC Group ISCAR / www.iscar.ua
7. Кравченко, Ю.Г., Дербаба, В.А., & Смагін, Д.В. (2020). Визначення і взаємозв’язок кутів зсуву і тертя при стружкоутворенні. Збірник наукових праць НГУ, 61, 193–201. https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.193
8. Kravchenko, Yu., & Derbaba, V. (2020). Empirical definition of the shearing angle and chip-edge contact length when cutting. Збірник наукових праць НГУ, 63, 123–133. https://doi.org/10.33271/crpnmu/63.123.
9. Щербина, Є.Ю., Дербаба, В.А., & Козечко, В.А., (2022) Критерії стійкості ріжучого інструменту для висошвідкістної обробки. Collection of Research Papers of the National Mining University, 67, 77–95. https://doi.org/10.33271/crpnmu/67.077
10. Ruban, V., Derbaba, V., Bohdanov, O., & Shcherbyna, Y. (2023). Optimization of product processing modes in modeling and programming of machining on machine tools with program control. Collection of Research Papers of the National Mining University, 72, 222–238. https://doi.org/10.33271/crpnmu/72.222
дата першого надходження статті до видання – 02.07.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 05.08.2025
дата публікації (оприлюднення) – 09.09.2025
