№83-23

Критерії та алгоритм роботи системно інтегрованої моделі оптимізації сучасного енергоефективного будівництва

Д.В. Галушко¹https://orcid.org/0009-0008-9451-9343

¹Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна

Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 83:256–268

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета. Розрахунок параметрів ефективності системно інтегрованої організаційно-технологічної моделі енергоефективного будівництва шляхом визначення оптимальних технологічних рішень, що передбачає дослідження взаємодії організаційних, технологічних та енергетичних процесів і визначення критеріїв, які формують адаптивність, технологічну стійкість та енергоефективність будівельної системи.

Методика.Розрахунок базується на комплексному аналізі параметрів моделі з використанням методів багатокритеріальної оптимізації, системного аналізу, математичного моделювання та алгоритмізації енергоефективних процесів. Розроблена інтегрована методика поєднує принципи енергоощадності, оптимального управління ресурсами та забезпечення технологічної надійності, що дозволяє всебічно оцінити функціонування будівельної системи.

Результати.Отримані показники характеризують ефективність моделі, ступінь інтеграції технологічних рішень та рівень оптимізації енерговитрат у будівельних процесах. Сформована система кількісних параметрів забезпечує можливість об’єктивно оцінити результативність організаційно-технологічної моделі та визначити напрямки підвищення енергоефективності.

Наукова новизна.Виявлено залежності між структурою моделі, енергетичними параметрами та оптимізаційними алгоритмами, що забезпечує формалізацію процесу створення системно інтегрованих рішень у будівництві. Результати розширюють наукові підходи до проєктування енергоефективних будівель і створюють підґрунтя для подальших досліджень у сфері інтегрованих організаційно-технологічних систем.

Практична значимість. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації управління будівельними процесами, розробки енергоефективних технологічних схем, проєктування ресурсозберігаючих систем і впровадження автоматизованих алгоритмічних рішень. Використання результатів сприяє підвищенню ефективності сучасних будівельних систем і раціональному використанню енергетичних ресурсів.

Ключові слова: системно інтегрована модель, оптимізація, енергоефективне будівництво, алгоритм, технологічні рішення, критерії ефективності, організаційно-технологічні системи.

Перелік посилань

1. Арутюнян, І. А., Жамілов, О. Д., & Веремій, Г. (2023). Енергоефективна політика в цивільному будівництві: можливості та перспективи застосування. Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика, 23, 17–27. https://doi.org/10.15802/bttrp2023/281075

2. Starczyk-Kołbyk, A., & Jędras, I. (2025). Integrated Risk Assessment in Construction Contracts: Comparative Evaluation of Risk Matrix and Monte Carlo Simulation on a High-Rise Office Building Project. Applied Sciences, 15(17), 9371. https://doi.org/10.3390/app15179371

3. Anin, V. I., & Ichetovkin, A. O. (2021). Mechanism for choosing organizational and technological solutions based on integrated management of the construction process. Physical Metallurgy and Heat Treatment of Metals, 2(93), 7–14. https://doi.org/10.30838/j.pmhtm.2413.270421.7.736

4. Rуzhаkov, D., Vakolyuk, A., Fedorova, Y., Revunov, O., & Gizhko, A. (2020). Determining the features of system-forming factors of value-oriented management in construction projects. Management of Development of Complex Systems, (43), 182–191. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2020.43.182-191

5. Білов, Ю. О., Анін, В. І., & Ажажа, О. В. (2025). Застосування сучасних іт-технологій у будівельній індустрії. Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика, (27), 20–27. https://doi.org/10.15802/bttrp2025/331600

6. Анін, В. І., & Новикова, І. В. (2016). Методичні засади управління ризиками на будівельних підприємствах україни в сучасних умовах. Економіка. Менеджмент. Бізнес, 1(15), 41–47.

7. Заяць, Є.І. (2015). Розвиток методів оцінки, обґрунтування та вибору раціональних організаційно-технологічних рішень зведення висотних багатофункціональних комплексів. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 6(207), 37–44.

8. Ісаєнко, Д.В., Плоский, В.О., & Теренчук, С.А. (2018). Формування нечіткої бази знань системи підтримки прийняття рішень з технічного регулювання будівельної діяльності. Управління розвитком складних систем, 35, 168–174.

9. Арутюнян, І.А. (2020).Науково-теоретична платформа активізації та розвитку будівництва України: монографія. ЗНУ.

10. Li, R., Shari, Z., & Ab Kadir, M. Z. A. (2025). A review on multi-objective optimization of building performance – Insights from bibliometric analysis. Heliyon, 11(4), e42480. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2025.e42480

11. Yang, Y., Lu, F., & Qing, L. (2024). Multiobjective Optimization Method for Energy‐Saving Design of Green Buildings. Advances in Civil Engineering, 2024(1). Portico. https://doi.org/10.1155/2024/9776633

12. Zhang, Z., Yao, J., & Zheng, R. (2024). Multi-Objective Optimization of Building Energy Saving Based on the Randomness of Energy-Related Occupant Behavior. Sustainability, 16(5), 1935. https://doi.org/10.3390/su16051935

13. Alpar, S., Berger, J., Mazuroski, W., & Belarbi, R. (2024). Shape optimization of the energy efficiency of building retrofitted facade. Solar Energy, 271, 112437. https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112437

14. ДСТУ ЕN ISO 52000-1:2023 Енергоефективністьбудівель. Комплексне оцінювання енергоефективності будівель. Частина 1. Загальна структура та методики (EN ISO 52000-1:2017, ІDТ; ISO 52000-1:2017, ІDТ). 92 с.

15. Куліков, П.М. (2015). Енергоефективність в будівництві та архітектурі Випуск 7.

16. Пастухова, С. В., Арутюнян, І. А., Ажажа, М. А. (2025). Удосконалення організаційно-технологічних рішень з урахуванням принципів енергоефективності та сталого розвитку в цивільному будівництві. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин, 55, 189–198. https://doi.org/10.32347/2707-501x.2025.55(2).189-198.

17. Urenev, V., & Bakhtin, D. (2020). Experience in designing energy-efficient public buildings of state ownership in Ukraine. Current Problems of Architecture and Urban Planning, (57), 322–339. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.57.322-339

18. Kosenko, L., Koval, O., Yurchenko, E., & Koval, A. (2023). Analysis of European regulatory requirements for near to zero energy consumption buildings and the possibility of implementation in Ukraine. Ventilation, Illumination and Heat Gas Supply, 47, 28–35. https://doi.org/10.32347/2409-2606.2023.47.28-35

19. ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. Чинний від 2022-09-01]. Вид. офіц.(2022). Київ : Мінрегіонрозвитку України

20. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 08.06.2017 № 2118-VIII. (2017). Відомості Верховної Ради України, 33, 359. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19#Text

21. Про затвердження Мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель: Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 27.10.2020 № 260 (2021). Офіційний вісник України, 1, 408. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1257-20#Text

22. Kovalchuk, N., & Shcherbakova, I. (2024). Modern technological solutions for the construction of energy-efficient buildings. E3S Web of Conferences, 531, 01022. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202453101022

23. Matiushenko, S. Yu., & Sokolov, I. A. (2025). Optimization of organizational and technological solutions for the construction of buildings with regard to minimization of energy consumption. Ukrainian Journal of Civil Engineering and Architecture, 3(027), 111–121. https://doi.org/10.30838/ujcea.2312.270425.111.1167

дата першого надходження статті до видання – 03.10.2025
дата прийняття до друку статті після рецензування – 07.11.2025
дата публікації (оприлюднення) – 29.12.2025