№57-16
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОПЕРАТИВНОГО ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ПРОМИСЛОВИХ МІСТ ЗА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ
А.В. Павличенко1, Ю.В. Бучавий1, О.В. Ангурець2, П.В. Хазан2
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
2Дніпропетровська обласна рада, Дніпро, Україна
coll.res.pap.nat.min.univ. 2019, 57:178-191
https://doi.org/10.33271/crpnmu/57.178
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Провести критичний аналіз існуючих підходів до оцінки забруднення атмосфери та обґрунтувати для м. Дніпро доцільність впровадження системи інформування населення про якість атмосферного повітря за міжнародними стандартами.
Методика досліджень.Для вирішення завдань в роботі застосовувались: науковий пошук та узагальнення даних літературних джерел – для SWOTаналізу різних підходів до оцінки забруднення атмосфери населених міст; статистичний аналіз – для розрахунку поточних індексів якості повітря, ризиків прояву гострих ефектів для здоров’я населення, а також середньомісячних показників якості атмосферного повітря за результатами спостережень.
Результати досліджень. Запропоновано алгоритм визначення поточних індексів якості повітря та ризиків прояву гострих ефектів для здоров’я населення. Проведенорозрахунок середньомісячних показників якості атмосферного повітря за результатами спостережень за приземними концентраціями забруднюючих речовин. Наведено приклад розрахунку поточних індексів якості повітря та ризиків прояву гострих ефектів для здоров’я населення за фактичними приземними концентраціями забруднюючих речовин на території м. Дніпро. Удосконалена методика дозволяє визначати критичні органи та системи організму людини, які зазнають негативного впливу від дії концентрації певної речовини із урахуванням поєднаної дії декількох забруднюючих речовин.
Наукова новизна. Обґрунтовано перелік показників, необхідних для впровадження системи інформування населення про якість атмосферного повітря міст України за міжнародними стандартами. Запропоновані показники можуть бути визначені на основі даних про концентрації забруднюючих речовин які реєструються за допомогою високоточних газоаналізаторів безперервної дії.
Практичне значення. Запропонований у роботі підхід дозволить надавати інформацію про якість атмосферного повітря як за діючими вітчизняними стандартами й нормативами так і міжнародними, що сприятиме розширенню панєвропейської мережі моніторингу атмосферного повітря на терени України.
Ключові слова: моніторинг атмосферного повітря, індекс якості повітря, індекс забруднення атмосфери, індекс небезпеки, здоров’я населення.
Перелік посилань
1. Хазан, П.В., & Ангурець, О.В. (2017). Впровадження принципів «зеленої економіки» в Дніпропетровській області. Сучасний стан та проблеми розвитку статистики, обліку та аудиту в умовах глобалізації та енергозбереження: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпро, ПП «Акцент», 2, 203–205.
2. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2017 рік (2018). Департ. екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації.
3. Екологічний паспорт м. Дніпро за 2016 рік. (2017). Департ. транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради.
4. Колесник, В.Е., Бучавый, Ю.В., & Михайлов, А.Ю. (2015). Мониторинг приоритетных загрязнителей атмосферы Днепропетровска. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 47, 58–67.
5. Рішення Дніпропетровської обласної ради № 680-34/VI від 21.10.2015 р. «Про Дніпропетровську обласну комплексну програму (стратегію) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016-2025 роки». (2015) Retrieved fromhttp://www.oblrada.dp.ua/official-records/decisions/50/1316
6. World Health Organization. Air quality guidelines. Global update 2005. Particulate matter, ozone, nitrogen dioxide and sulfur dioxide.(2006)Retrieved fromhttp://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/78638/E90038.pdf
7. Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації. (2007). Затв. наказом МОЗ України від 13.04.2007 р. №184. 28.
8. Хазан, П.В., & Ангурець, О.В. (2018). Побудова автоматизованої системи екологічного моніторингу в контексті сталого розвитку. Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали IX Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Ірпінь: Університет державної фіскальної служби України, 289–291.
9. Хазан, П.В., & Ангурець, О.В. (2018). Запровадження інноваційних технологій Дніпропетровської області на прикладі автоматизованої системи екологічного моніторингу. STABICON systems – 2018: матеріали Міжнародного наукового форуму. Суми : Сумський державний університет, 112–114.
10.Horova, A.I., Buchavyy, Y.V., & Kolesnyk, V.Y. (2016). Удосконалення системи інформування про ризики для здоров’я населення через забруднення атмосферного повітря. Medical Informatics and Engineering, (2).
https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2016.2.6478
11.Горова, А.І., Бучавий, Ю.В., Павличенко, А.В., & Миронова, І.Г. (2014). Удосконалення методів оцінки якості атмосферного повітря із використанням рослин-індикаторів та геоінформаційних технологій. Екологічна безпека та природокористування, 14, 53-58.Retrievedfromhttp://nbuv.gov.ua/UJRN/ebpk_2014_14_7
