№57-15

ЗНИЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДРІБНОДИСПЕРСНОГО ПИЛУ ПРИ ПРОХОДЦІ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК З ВИКОРИСТАННЯМ ЕНЕРГІЇ ВИБУХУ

В.І. Голінко¹, Д.В. Савельєв¹, І.М. Чеберячко¹, Д.С. Пустовой¹

¹Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна

coll.res.pap.nat.min.univ. 2019, 57:169-177

https://doi.org/10.33271/crpnmu/57.169

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета.Вдосконалити спосіб зниження пилоутворювання, осадження і зв'язування дрібнодисперсної (з розміром частинок менш ніж 10 мкм), найбільш силікозо- і пневмоконіозонебезпечної фракції пилу, яка має велику кількість збагачених кремнеземом продуктів руйнування порід в забої при вибуховому способі проходки гірничих виробок.

Методика дослідження полягає у розробцінових раціональних технологічних параметрів проходки гірничих виробок (паспортів БПР) спрямованих на хімічне зв'язування і осадження дрібнодисперсного пилу, зниження вмісту у вентиляційному струмені токсичних продуктів вибуху.

Результати дослідження.Розробленісхема забою виробки з розташуванням в ній пробурених шпурів і конструкція врубу, схема розташування і конструкції врубових, відбійних, допоміжних, оконтурюючих шпурових зарядів і взривчатої речовини в компенсаційному шпурі, схема розміщення в гірничий виробки водяних заслонів і записуючого устаткування в місцях інтенсивного пилоутворювання на контакті "взривчата речовина - порода". Встановлено, що під впливом високих температур вибухових газів водний розчин гашеного вапняку, розташований в інертних проміжках (ампулах), перетворюється в суміш окислу кальцію і вуглекислого кальцію, які при взаємодії з дрібнодисперсними кварцовими частинками утворюють силікати кальцію у вигляді великих швидко осідаючих агрегатів. Реєстрація показників концентрації пилу в брудному повітрі виробки базується на оптико-абсорбційному методі фіксації окремих частинок пилу. Використання набійки, яка розширюється в шпурах і поверхнево-активних речовин для знеміцнення гірських порід при проведенні виробок буропідривним способом підвищує безпеку проходки за рахунок усунення заколів і навісів на поверхні забою, здійснює хімічне зв'язування і осадження дрібнодисперсного пилу, знижує вміст у вентиляційному струмені токсичних продуктів вибуху і поліпшуються санітарно-гігієнічні умови праці персоналу.

Наукова новизна.Зміна механізму руйнування вуглепородного масиву з використанням поверхнево-активних речовин сприяє зменшенню в гірничій виробці концентрації сілікозо- і пневмоконіозонебезпечного пилу, що утворюється під час проведення підривних робіт, за рахунок зменшення кількості дрібнодисперсної фракції розміром до 10 мкм і швидкого осідання пилоподібних агрегованих частинок під дією сил гравітації.

Практичне значення.Застосування запропонованого способу проходки гірничих виробок у напружених гірських породах з одночасним застосуванням заходів щодо зниження запиленості в забої підготовчої виробки підвищити швидкість проходки, коефіцієнт корисної дії вибуху, знизити питомі витрати вибухової речовини, зменшити обсяг бурових робіт, ефективність роботи вантажно-транспортного обладнання та в сукупності поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці гірників.

Ключові слова:умови праці, дрібнодисперсний пил, сілікозонебезпечність, поверхнево-активні речовини, буропідривні роботи, руйнування порід.

Перелік посилань

1. Родак, С.Н., Харитонов, В.Н., Мячина, Н.И., & Никифорова, В.Л. (1980).. Сосуд для водяного заслона. А.с. 723181 СССР. СССР
2. Миндели, Э., Демчук, П., & Александров, В. (1967). Забойка шпуров (2-е изд.). Москва: Недра.
3. Савельєв, Д.В., Голінько, В.І., Лебедєв, Я.Я., Іщенко, К.С., Кратковський, І.Л., & Зубко, С.А. (2017) Спосіб зниження пилоутворювання при проведенні гірничих виробок енергією вибуху. Пат. 121923 Україна.
4. Барон, Л. (1960). Кусковатость и методы ее измерения (2-е изд.). Москва: АН СССР.
5. Томсон Р., & Зейц Ф. (1973). Строение твердыхтел. Разрушение.Под ред. Г. Либовица. Москва: Мир.
6. Савельев, Д. (2016). Исследование влияния поверхностно-активных веществ на состав пыли при разрушении горных пород взрывом. Вісник Кременчуцького Національного Університету імені Михайла Остроградського , (1/2016 (96), 69-75.

• < Попередня
• Наступна >