№58-19

Стратегічні підходи впровадження природоузгоджених технологій

А.Г. Шапар¹, П.І. Копач¹

¹Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпро, Україна

coll.res.pap.nat.min.univ. 2019, 58:213-226

http://doi.org/10.33271/crpnmu/58.213

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета. Обґрунтувати стратегічні підходи впровадження природоузгоджених гірничодобувних технологій.

Методика досліджень полягає в аналізі та синтезі способів отримання максимальної ефективності при мінімуму негативного впливу на довкілля.

Результати досліджень. Проаналізовано досвід освоєння значних гірничодобувних регіонів України. Розглянуто існуючу практику надлишкового споживання мінерально-сировинних ресурсів. Сформульовано вимоги до екологічної гармонізації технологічних систем. Показано механізми підвищення ефективності природокористування за рахунок ефективного використання всіх порушених гірничими роботами земель, в тому числі за рахунок їх використання в умовах техногенно змінених ландшафтів у гірничодобувних регіонах. Оцінено енергетичний потенціал відвалів пустих порід та шламосховищ, який перевищує потенціал рівнинних територій на 50-60%. Сформульовано вимоги до конструкції вітроенергетичних установок, виконання яких збільшить виробництво електроенергії в порівнянні з традиційними у 5-7 раз. Наведені в статті дані дають змогу рекомендувати впровадження на гірничодобувних підприємствах вітроенергетичної та сонячної електростанції для освітлення площадок кар'єрів і відвалів, роботи насосних установок на хвостосховищах та інших промислових об'єктах, в тому числі установок демінералізації високомінералізованих шахтних вод. Таким чином, економічна та екологічна ефективність гірничих робіт, особливо в майбутньому, буде залежати від можливості вписування нових технологій відкритих гірничих робіт в природне середовище. Це може бути досягнуто лише за максимального використання природних ефектів і явищ, а також каскадного принципу відходовикористання. Частково цей принцип показано в вищенаведених технологіях. Це може бути також продемонстровано на прикладі методу демінералізації шахтних вод.

Наукова новизна. Встановлено нові закономірності та залежності для відновлювальних джерел енергії в умовах гірничодобувних регіонів.

Практичне значення. Результати досліджень дозволяють реалізувати в умовах гірничодобувних регіонів нові способи підвищення ефективності природокористування.

Ключові слова:гірничо-металургійний комплекс, техноекосистема, металевий фонд, відновлювальні джерела енергії, енергетичний потенціал, природоузгоджені технології.

Перелік посилань:

1. Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2001). Минеральные ресурсы: их исчерпаемость, целесообразность и условия ввода в эксплуатацию. Экотехнология и Ресурсосбережение, (2), 11–17.
2. Банный, Н. П., & Банный, Д. Н. (1988). Технико-экономические расчеты в черной металлургии. Москва: Металлургия.
3. Металлургия. (1984). Экономика черной металлургии СССР. Москва.
4. Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2004). Ресурсосбережение в горно-металлургическом комплексе – как фактор экологии. Теория и Практика Металлургии, (5), 100–103.
5. Шапар, А. Г. (Ed.). (2018). Новітня парадигма вилучення природних ресурсів з навколишнього середовища. Дніпро: ІППЕ НАН України.

• < Попередня
• Наступна >