№59-01
Дослідження впливу параметрів хвостосховища у внутрішньому відвалі кар'єра на показники площі відновлення порушених земель
Б.Ю. Собко1, О.В. Ложніков1
1Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, м. Дніпро, Україна
coll.res.pap.nat.min.univ. 2019, 59:8-20
https://doi.org/10.33271/crpnmu/59.008
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Встановлення залежності площі повернення земель новому користувачу при освоєнні обводнених титано-цирконієвих родовищ від року розробки кар'єру.
Методика дослідження. Аналітичний метод досліджень застосовувався для встановлення залежності площі порушених земель, повернених новому землекористувачу при різних технологічних схемах від року розробки родовища. При розрахунку впливу року розробки родовища на обсяг робіт зі спорудження дамб хвостосховища у внутрішньому відвалі кар'єра застосовувався графічний метод досліджень.
Результати досліджень. Отримані результати досліджень впливу відстані між дамбами хвостосховища на обсяг робіт з їх спорудження дозволили встановити, що найменші показники обсягу робіт за п'ятирічний період, досягаються при відстані між дамбами L'XX рівним 250 м і становлять 3,6 млн м3. При встановленні повернутих площ землі, при різних технологічних схемах розробки обводненого титано-цирконієвого родовища з формуванням хвостосховища на поверхні внутрішнього відвалу і використанням гідромеханізованого видобувного комплексу (ГДК) визначена найбільш ефективна схема.
Наукова новизна. Встановлена залежність об’єму робіт зі спорудження дамб хвостосховища VCD від відстані між ними L'XX дозволила визначити, що при збільшенні відстані між дамбами в 6 разів з 50 до 300 м, обсяг робіт з їх спорудження скоротиться в 3,02 рази з 11,5 до3,8 млн м3. Залежність показника різниці відновлених площ землі, переданих новому землекористувачу ΔS, від року розробки родовища дозволила встановити, що найбільша ефективність схеми з використанням гідромеханізованого видобувного комплексу досягається на 17 році розробки родовища і становить 306 га, в той час як при доопрацюванні кар'єра – 145 га.
Практичне значення. Отримані результати досліджень необхідні для подальших досліджень з оцінки ефективності технологічних схем розробки обводнених титано-цирконієвих родовищ з різними термінами повернення порушених земель новому користувачу.
Ключові слова: відкрита розробка, кар'єр, обводнені родовища, гідромеханізований видобувний комплекс, землекористувач, хвостосховище
Перелік посилань:
1. Vercruijsse, P., van Muijen, H., & Verichev, S. (2011, January). Dredging technology for deep sea mining operations. In Offshore Technology Conference. Offshore Technology Conference.
https://doi.org/10.4043/21559-ms
2. Wehlitz, C. (2012). Moma Mineral Sands-marine jetty upgrade: international: Mozambique. Civil Engineering= Siviele Ingenieurswese, 26-29.
3. Собко,Б.Ю.,&Ложніков,О.В. (2019) Визначення ефективності технології розробки обводнених розсипних руд з розділенням порід на плавучій збагачувальній фабриці.Сучасні ресурсозберігаючі технології гірничого виробництва, 23, 75-84.
https://doi.org/10.30929/2074-1537.2019.1.75-84
4. Собко, Б.Ю., & Ложніков, О.В. (2019) Вплив фактора використання порушених земель на інвестиційну оцінку технологічних схем розробки титан-цирконієвих родовищ. Збірник наукових праць НГУ, 58, 8-21.
https://doi.org/10.33271/crpnmu/58.008
5. Li, Q.M., Yuan, H.N., & Zhong, M.H. (2015) Safety assessment of waste rock dump built on existing tailings ponds. Journal of Central South University, 22(7), 2707-2718.
https://doi.org/10.1007/s11771-015-2801-6
6. Sitharam, T. G., & Hegde, A. (2017) Stability analysis of rock-fill tailing dam: an Indian case study. International Journal of Geotechnical Engineering, 11(4), 332-342.
https://doi.org/10.1080/19386362.2016.1221574
7. ОНТП18-85 Загальносоюзні норми технологічного проектування підприємств нерудних будівельних матеріалів(1985)
8. Лазников, А.М., Собко, Б.Е., & Краснопер, В.П. (2010). К вопросу выбора рациональных землесберегающих технологических схем разработки россыпных титано-циркониевых руд. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 35 (1), 39-43.
