№68-12

Долерити і діабази Середнього Придніпров’я як сировина для стародавніх виробів з каменя

І.С. Нікітенко¹

¹ Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна

Coll.res.pap.nat.min.univ. 2022, 68:135-144

https://doi.org/10.33271/crpnmu/68.135

Full text (PDF)

АНОТАЦІЯ

Мета. За даними археолого-петрографічних досліджень охарактеризувати породи основного складу дайкового комплексу Середнього Придніпров’я, що складали сировинну базу для виготовлення кам’яних виробів протягом різних історичних епох. З’ясувати наявність зв’язків між петрографічними особливостями гірських порід і способами їх використання.

Методика. Основним методом дослідження був порівняльний петрографічний аналіз сировини кам’яних виробів, виготовлених з долеритів і діабазів, а також гірських порід, що утворюють природні відслонення на території Середнього Придніпров’я. Для цього використовувалися матеріали звітів з геологічної зйомки, літературні дані, а також зразки гірських порід, відібрані з відслонень.

Результати. Встановлено, що долерити і діабази у Середньому Придніпров’ї почали використовуватися понад 30 тис. років тому. Їх спеціалізована розробка проводилася за доби енеоліту-бронзи в зоні поширення порід Середньопридніпровського мегаблоку УЩ та Криворізько-Кременчуцької шовної зони. Стародавньою людиною використовувалися долерити і діабази, видобуті з проявів по рр. Дніпро, Мокра Сура, Базавлук, Саксагань та Інгулець, проте могли застосовуватися породи і з інших дайок. Основним способом застосування дайкових порід основного складу в давнині було виготовлення шліфованих знарядь праці та зброї. Головними петрографічними особливостями, що сприяли активному використанню долеритів і діабазів, була відносна м'якість їх головних породоутворюючих мінералів, масивна текстура, дрібнозерниста структура, а також міцність, обумовлена призматично-зернистою структурою. За доби раннього заліза використання даних порід практично припиняється та відновлюється лише з розвитком промислового виробництва, напевно, з початком активного будівництва на території колишніх земель Війська Запорізького наприкінці ХVIIІ ст. – поч. ХІХ ст. Сьогодні долерити і діабази видобуваються у Середньому Придніпров’ї разом із гранітами на бут та щебінь.

Наукова новизна. Уперше наведено характеристику використання долеритів і діабазів Середнього Придніпров’я протягом попередніх історичних епох. Визначено зони поширення дайкових порід, що слугували основною сировинною базою для стародавнього виробництва кам’яних знарядь. 

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для написання наукових та навчально-методичних праць з історії та археології Середнього Придніпров’я.

Ключові слова: долерити, діабази, історія гірничої справи, археологічна петрографія, Середнє Придніпров’я.

Перелік посилань

1. Петрунь, В.Ф. (1961). Полезные ископаемые дометаллического периода развити человеческого общества.Сборник научных трудов КГРИ,11, 66–80.
2. Петрунь, В.Ф. (1963). З історії використанні викопних багатств Криворіжжя. Нариси з історії техніки і природознавства, 3, 115–126.
3. Петрунь,В.Ф. (1967).К итогам минералого-петрографических исследований археологических объектов территории УССР и МССР за 50 лет советской власти и перспективам дальнейшего развития этого научного направления.Тезисы докладов научно-технической конференции, посвященной 50-летию советской власти. Секция геологии. (КГРИ) г. Кривой Рог,3–4.
4. Петрунь, В.Ф. (1969). До походження мінеральної сировини пам’ятників ІІІ – І тисячоліття до н.е. з басейну річки Інгулець. Археологія, 22, 68–79.
5. Петрунь, В.Ф. (1959).О некоторых петрографических особенностях оливиновых диабазов с реки Ингульца.Сборник научных трудов КГРИ, 7, 85–95.
6. Петрунь, В.Ф. (2005). О составе и происхождении минерального сырья из курганов Буго-Днестровского междуречья (Катаржино – Ревово – Новогригорьевка – Дубиново). В Иванова, С.В., Петренко, В.Г., Ветчинникова, Н.Е. Курганы древних скотоводов междуречья Южного Буга и Днестра, 200–204.
7. Stepanchuk, V., & Petrоugne, V. (2005). Raw materials as source for tracing migration: the case of Mira in Middle Dnieper area. Archaeometriai Műhely, 4, 38–45.
8. Шарафутдінова,І.М.(1980).Орнаментовані сокири-молотки з катакомбних похованьна Інгулі. Археологія, 33, 60–70.
9. Нікітенко, І.С. (2007). Петрографічне визначення матеріалу унікальної археологічної пам’ятки з Криворіжжя. Науковий вісник Національного гірничого університету, 1, 37–39.
10. Березанская,С.С., Цвек,Е.В., Клочко,В.И.,& Ляшко,С.Н.(1994). Ремесло эпохи энеолита-бронзы на Украине.Наукова думка.
11. Нікітенко, І.С., & Петрушенко, О.В. (2009). Про використання «конга-діабазів» Українського щита, що містять мікропегматит, у каменеобробній справі доби енеоліту-бронзи. Форум гірників-2009: матеріали міжнародної конференції (Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 30 вересня – 3 жовтня 2009 р.), 134–139.
12. Нікітенко, І.С. (2011). Результати мінералого-петрографічного дослідження колекції кам’яних артефактів з археологічного музею Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Науковий вісник Національного гірничого університету, 4, 20-26.
13. Нікітенко, І.С. (2011). Результати петрографічного дослідження скарбу скіфських метальних каменів для пращі. Форум гірників-2011: матеріали міжнародної конференції (Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 12–15 жовтня 2011 р.), 84–88.
14. Нікітенко, І.С. (2011).Сировинна база каменеобробної майстерні доби бронзи «Стрільча Скеля». Геолого-мінералогічний вісник Криворізького технічного університету, 2, 27–36 .
15. Нікітенко, І.С.(2012). Результати мінералого-петрографічного дослідження кам’яних артефактів з поселення доби бронзи Тернівка-1. Науковий вісник Національного гірничого університету, 3, 13–17.
16. Нікітенко, І.С., & Куцевол, М.Л. (2012).Дослідження сировини кам’яних виробів періоду неоліту-бронзи з колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 38, 11–19.
17. Никитенко, И.С., & Лысенко, С.Д. (2014). Результаты минералого-петрографического анализа изделий из камня могильника Малополовецкое-3 и поселения Малополовецкое-2А (Киевская область). Stratum Plus, 2, 333–345.
18. Nikitenko, I.S., & Kutsevol, M.L. (2016). On raw materials of Neolithic stone hoes from the Dnieper rapids area. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 5–12.
19. Nikitenko, I.S., Starik, O.V., & Marchenko, V.A. (2019). Results of petrographic research of new finds from the archaeological monument Tokivske-1. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 3 (28), 519–527.
    https://doi.org/10.15421/111948
20. Слипченко, В.А. (Ред.). (1984). ПалеовулканизмУкраины. Науковадумка.
21. Бернадская,Л.Г., Котловская,Ф.И., & Шаталов,Н.Н.(1985).Изотопный возраст дайковых формаций Украинского щита.Геохимия и рудообразование, 13, 54–63.
22. Усенко, І.С. (1952). Про жильні породи Українського кристалічного масиву. Геологічний журнал, 4 (12), 3–21.
23. Усенко, И.С., Есипчук, К.Е., Личак, И.Л., Слипченко, В.А., & Цуканов, В.А. (1975). Справочник по петрографии Украины. Магматические и метаморфические породы. Наукова думка.
24. Щербак, Н.П., Артеменко, Г.В., Лесная, И.М., Пономаренко, А.Н., & Шумлянский, Л.В. (2008). Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. Наукова думка.
25. Вербицький, П.Г. (1952). Діабази Середнього Придніпров’я як облицьовувальний камінь. Геологічний журнал, 2 (12), 75–77.
26. Видергауз, Л.М., Алексеев, Ю.Н., Биличенко, Е.Я., Васильева, А.П., Печенкина, Л.М., Мороховская, М.С. ... Павлова, Н.К. (1964). Строительные материалы Днепропетровской области.Будівельник.
27. Калінін, В.І., & Гурський, Д.С. (Ред.) (2007). Геологічні пам’ятки України (Т. 2). 

• < Попередня
• Наступна >