№72-09
Особливості загального вмісту металів у нафтах родовищ Дніпровсько-Донецької западини
В.В. Ішков1,2, Є.С. Козій1, М.А. Козар3, А.М. Єрофєєв4, С.Є. Барташевський1, О.С. Дрешпак1
1 Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
2 Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Дніпро, Україна
3 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Київ, Україна
4 Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2023, 72:98-114
https://doi.org/10.33271/crpnmu/72.098
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Встановити особливості загального вмісту металів у нафтах родовищ Дніпровсько-Донецької западини та розробити класифікацію родовищ за цим показником.
Методика. Фактологічною основою роботи були результати аналізів вмісту металів у нафтах з 36 родовищ Дніпровсько-Донецької западини. За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу досліджено не менше, ніж 30 зразків нафти з кожного родовища.
Результати. Для оцінки центральної характеристики загального вмісту металів у нафті розглянутих родовищ коректніше використовувати не середнє арифметичне значення, а медіанне. Доведено, що загальний вміст металів у нафтах розглянутих родовищ пов'язаний зворотним кореляційним зв’язком із вмістом смоли, значеннями сучасної температури продуктивного горизонту, сучасної глибини продуктивного горизонту, мінералізації пластової води з продуктивних горизонтів, сучасного тиску в продуктивних горизонтах, густиною пластової води з продуктивних горизонтів; та прямим кореляційним зв’язком із концентраціями нікелю, мангану, меркурію, хрому, ванадію, алюмінію, кобальту, цинку, заліза, парафінів, асфальтенів, сірки та показниками в'язкості нафти, середньої потужності продуктивного горизонту, співвідношення ванадію до нікелю, температурою початку кипіння та густини нафти.
Наукова новизна. Полягає в розробці природної класифікації родовищ нафти за загальним вмістом металів, та встановленні зв’язку цього показника з концентрацією окремих елементів домішок, основних складових нафти та основних геолого – технологічних показників родовищ Дніпровсько-Донецької западини.
Практична значимість. Полягає у встановленні концентрацій та можливості прогнозування загального вмісту металів у нафтах Дніпровсько-Донецької западини, що у свою чергу надає можливість вирішення низки актуальних завдань практичного спрямування: оцінці металоносності нафт як рудної сировини, оскільки вміст деяких елементів у них іноді перевищує рудні концентрації, тому існує можливість їхнього супутнього промислового вилучення. Отримані результати можуть використовуватися для вирішення еколого-технологічних питань, що обумовлені негативним впливом деяких елементів, що містяться в нафтах, на геологічне середовище, технології видобутку та використовуване обладнання.
Ключові слова: нафта, вміст металів, лінійні рівняння регресії, коефіцієнт кореляції, нафтогенез, нормований вміст, кластерний аналіз, елементи домішки.
Перелік посилань
1. Єрофєєв, А. М., Ішков, В. В., Козій, Е. С., & Барташевський, С. Є. (2021). Дослідження методів кластеризації родовищ нафти Дніпровсько-Донецької западини з метою створення їх класифікації за вмістом металів (на прикладі V). Наукові Праці ДонНТУ. Серія Гірничо-Геологічна, 1–2(25–26), 83-93.
https://doi.org/10.31474/2073-9575-2021-1(25)-2(26)-83-93
2. Єрофєєв А.М., Ішков В.В., & Козій Є.С. (2021). Вплив основних геолого-технічних показників Качалівського, Куличихінського, Матлаховського, Малосорочинського та Софіївського родовищ на вміст ванадію у нафті. Український гірничий форум: Матеріали міжнар. наук.-техн. конф., 177-185.
3. Yerofieiev, A.М., Ishkov, V.V., Kozii, Ye.S., & Bartashevskiy, S.Ye. (2021). Geochemical features of nickel in the oils of the Dnipro-Donetsk basin. Collection of scientific works "Geotechnical Mechanics", 160, 17-30.
4. Ішков, В.В., & Козій, Є.С. (2020). Деякі особливості розподілу берилію у вугільному пласті k5 шахти «Капітальна» Красноармійського геолого-промислового району Донбасу. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки, 25 (1(36)), 214-227.
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2020.1(36).205180
5. Ішков, В.В., & Козій, Є.С. (2017). Про розподіл токсичних і потенційно токсичних елементів у вугіллі пласта с7н шахти "Павлоградська" Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району. Вісн. Київ. нац. ун-ту. Геологія, 79(4). 59-66.
https://doi.org/10.17721/1728-2713.79.09
6. Ішков, В.В., & Козій, Є.С. (2017). Про розподіл токсичних і потенційно токсичних елеме-нтів у вугіллі пласта с10в шахти «Дніпровська» Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району Донбасу. Збірник наукових праць «Геотехнічна механіка», 133, 213-227.
7. Ішков, В.В., & Козій, Є.С. (2021). Розподіл арсену та ртуті у вугільному пласті k5шахти "Капітальна", Донбас. Мінералогічний журнал, 43(4), 73-86.
https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.04.073
8. Ишков, В.В., & Козий, Е.С. (2013). Новые данные о распределении токсичных и потенциально токсичных элементов в угле пласта с6н шахты "Терновская" Павлоград-Петропавловского геолого-промышленного района. Збірник наукових працьНаціонального гірничого університету, 41, 201-208.
9. Ишков, В.В., & Козий, Е.С. (2014). О распределении золы, серы, марганца в угле пласта с4 шахты "Самарская" Павлоград-Петропавловского геолого-промышленного района. Збірник наукових працьНаціонального гірничого університету, 44,178-186.
10. Ишков, В.В., & Козий, Е.С. (2014). О классификации угольных пластов по содержанию токсичных элементов с помощью кластерного анализа. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 45, 209-221.
11. Козій, Є.С. (2017). Особливості розподілу токсичних і потенційно токсичних елементів у вугіллі пласта с10в шахти «Сташкова» Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промис-лового району. Збірник наукових праць «Геотехнічна механіка», 132, 157-172.
12. Козій, Є.С. (2018). Миш’як, берилій, фтор і ртуть у вугіллі пласта с8в шахти "Дніпровська" Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району. Вісник Дніпропетровського ун-ту. Геол., географ., 26(1), 113-120.
https://doi.org/10.15421/111812
13. Козій, Є.С., & Ішков, В.В. (2017). Класифікація вугілля основних робочих пластів Павло-градсько-Петропавлівського геолого-промислового району по вмісту токсичних і потенційно токсичних елементів. Зб. наукових праць «Геотехнічна механіка», 136, 74-86.
14. Лурье, М.А., & Шмидт, Ф.К. (2018). О классификации нефтей. Сернистость как генетический классификационный показатель. Нефть и газ, 4, 115-121.
15. Нестеровський, В.А., Ішков, В.В., & Козій, Є.С. (2020). Токсичні і потенційно токсичні елементи у вугіллі пласта с8н шахти «Благодатна» Павлоградсько-Петропавлівського гео-лого-промислового району. Вісник Київського національного університету. Геологія, 88(1), 17-24.
http://doi.org/10.17721/1728-2713.88.03
16. Нукенов, Д.Н., & Пунанова, С.А. (2001). Металлы в нафтидах и перспективы добычи ванадия в нефтях Бузачинского свода Туранской платформы. Современные проблемы геологии нефти и газа, 347-353.
17. Пунанова, С.А. (2020). Микроэлементный состав каустобиолитов и процессы нефтегенерации –от гипотезы Д.И. Менделеева до наших дней. Георесурсы, 22(2),45-55.
https://doi.org/10.18599/grs.2020.2.45-55
18. Суханов, А.А., & Петрова, Ю.Э. (2008). Ресурсная база попутных компонентов тяжелых нефтей России. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 3, 1-11.
19. Хлібишин, Ю. Я., Шакір Абд Ал-Амері М., Гринишин, О.Б., & Почапська, І.Я. (2013). Дослідження дистилятної частини високосіркової нафти Орховицького нафтового родовища. Вісник Національного університету "Львівська політехніка", 761, 462-465.
20. Шнюков, Е.Ф., Гожик, П.Ф., & Краюшкин, В.А. (2007). Ванадий и никель в природных нефтях Азии, Африки, Европы, Северной и Южной Америки. Допов. НАН України, 3, 137-141.
21. Шпирт, М.Я., Нукенов, Д.Н., Пунанова, С.А., & Висалиев, М.Я. (2013). Принципы получения соединений ценных металлов из горючих ископаемых. Химия твердого топлива, 2, 3-8.
22. Якуцени, С.П. (2010). Глубинная зональность в обогащенности углеводородов тяжелыми элементами-примесями. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 5(2), 1-7.
23. Akpoveta, O.V., & Osakwe, S.A. (2014). Determination of Heavy Metal Contents in Refined Petroleum. IOSR J. of Applied Chemistry, 7(6),1-2.
24. Barwise, A.J.G. (1990). Role of nickel and vanadium in petroleum classification. Energy Fuels, 4(6), 647-652.
25. Ishkov, V. V., Kozii Ye. S., & Lozovoi А. L. (2013). Definite peculiarities of toxic and potentially toxic elements distribution in coal seams of Pavlograd-Рetropavlovka region. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 42, 18-23.
26. Kozar, M.А., Ishkov, V.V., Kozii, Ye.S., & Pashchenko, P.S. (2020). New data about the distri-bution of nickel, lead and chromium in the coal seams of the Donetsk-Makiivka geological and industrial district of the Donbas. Journ. Geol. Geograph. Geoecology, 29(4), 722-730.
https://doi.org/10.15421/112065
27. Kozii,Ye.S. (2021). Arsenic, mercury, fluorine and beryllium in the с1 coal seam of the Blahodatnamine of Pavlohrad-Petropavlivka geological and industrial area of Western Donbas.Collection of scientific works "Geotechnical Mechanics", 159. 58-68.
https://doi.org/10.15407/geotm2021.159.058
28. Kozii, Ye.S. (2021). Toxic elements in the с1 coal seam of the Blahodatna mine of Pavlohrad-Petropavlivka geological and industrial area of Donbas. Collection of scientific works "Geotechnical Mechanics", 158, 103-116.
https://doi.org/10.15407/geotm2021.158.103
29. Raja, B.V.R. (2007). Vanadium market in the world. Steelworld, 13(2),19-22.
30. Wilberforce, J.O. (2016). Profile of Heavy Metals in Crude Oil Commonly Consumed for MedicinalPurposes in Abakaliki. IOSR Journalof Pharmacy and Biological Sci., 11(3). 43-44.