№76-24
Дослідження перспектив використання композитних брикетів з відходів кави для технологій фіторемедіації деградованих земель
О.С. Ковров1, В.В. Маліченко1, Д.В. Кулікова1, Ю.В. Бучавий1, В.Ю. Грунтова1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2024, 76:283–291
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/76.283
АНОТАЦІЯ
Мета. Дослідження перспектив використання відходів кави в якості потенційного фітомеліоранта для технологій фіторемедіації деградованих і забруднених земель рослинами-сидератами з обгрунтуванням оптимальних співвідношень «грунт-меліорант», за якої спостерігаються максимальні показники приросту біомаси.
Методика дослідження базується на теоретичному аналізі досвіду застосування фітомеліоративних заходів для відновлення родючості деградованих земель, дослідженні проблеми утворення кавових відходів, проведенні лабораторнних біотестів щодо вирощування рослин-фіторемедіантів на грунтових сумішах з додаванням відходів кави.
Результати дослідження. Досліджено вплив кавових відходів різної концентрації на ростові показники піддослідних рослин-сидератів: гірчиця біла (Sinapis alba), сорго трав’янисте (Sorghum bicolor) та стоколос безостий (Bromopsis inermis). Наведено результати вимірювань функціональних частин рослин з урахуванням можливої похибки. Визначено, що оптимальна концентрація внесення кавових відходів до субстрату ґрунтової суміші за якої спостерігаються найліпші показники інтенсифікації росту рослин складає 10-15% за масою. Встановлено, що перевищення рекомендованих концентрацій внесення кавових відходів можуть пригнічувати ріст деяких рослинних культур через їх певну чутливість до дози фітомеліоранту.
Наукова новизна. Визначено, що оптимальна концентрація відходів кави в складі субстрату грунтової суміші, за якої спостерігаються найкращі ростові показники рослин, складає 10-15% за масою, що дозволяє рекомендувати ефективні дози внесення даного відходу в якості біодобрива для фіторекультивації деградованих земель.
Практичне значення. Запропонований метод повторного використання кавових відходів розкриває новий прикладний напрям, який дозволяє поєднати утилізацію популярного біологічного продукту в технологіях фіторемедіації та відновлення потенціалу деградованих та забруднених земель.
Ключові слова: відходи кави, фіторемедіація земель, композитний брикет, рослини-сидерати.
Перелік посилань
1. Паньків, З.П. (2008). Земельні ресурси. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.
2. Черба, О.В., & Квасов, В.А. (2023). Комплексна інтегральна оцінка антропогенного впливу на навколишнє природне середовище України. Scientific and educational dimensions of natural sciences: Scientific monograph. Baltija Publishing, 256–273.
3. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2021 році.(2022). Міністерство екології та природних ресурсів України.
4. Бузіна, І.М. (2022). Фіторемедіаційні технології в агроландшафтних екосистемах. Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи виробництва біосировини енергетичних культур на рекультивованих землях», м. Дніпро, 23–24 червня 2022 року, 207–210.
5. Макас, А., & Крусір, Г. (2022). Утилізація відходів кавового виробництва, як необхідні заходи природоохоронних технологій. 7-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування». Львів, 10-11 лютого 2022, 180.
6. Tombarkiewicz, B., Antonkiewicz, J., Lis, M.W., Pawlak, K., Trela, M., Witkowicz, R., & Gorczyca, O. (2022). Chemical properties of the coffee grounds and poultry eggshells mixture in terms of soil improver. Scientific Reports, 12(1), 2592. https://doi.org/10.1038/s41598-022-06569-x
7. Wang, X., Wang, Y., Hu, G., Hong, D., Guo, T., Li, J., Li, Z., & Qiu, M. (2022). Review on factors affecting coffee volatiles: From seed to cup. J. Sci. Food Agric, 1341–1352. https://doi.org/10.1002/jsfa.11647
8. Горова, А.І., Павличенко, А.В., Борисовська, О.О., Ґрунтова, В.Ю., & Деменко, О.В. (2014). Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт студентами напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Дніпро: Національний гірничий університет.
