№61-11
Прогнозування рівнів забруднення атмосферного повітря при проведенні буро-вибухових робіт на залізорудних кар’єрах
А.В. Павличенко1, Ю.В. Бучавий1, А.С. Халак1
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2020, 61:129-142
https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.129
Full text (PDF)
АНОТАЦІЯ
Мета. Розробка методики моделювання процесів розсіювання та осідання пилогазової хмари від масових вибухів на залізорудних кар’єрах.
Методика дослідження базується на обґрунтуванні вибору удосконаленої моделі атмосферної дифузії пилогазової хмари від буро-вибухових робіт на залізорудних кар’єрах для прогнозування рівня забрудненості атмосферного повітря на прилеглих до кар’єру територіях. В роботі використовуються синтез-метод дослідження при аналізі літературних джерел з пошуку адекватної моделі та математичне моделювання із використанням програмного забезпечення для прогнозування рівнів забруднення атмосферного повітря від поширення пилогазової хмари.
Результати дослідження. Оцінено потенційну екологічну небезпеку та масштаби розповсюдження пилогазової хмари від буро-вибухових робіт на залізорудних кар’єрах. Обґрунтована доцільність використання нестаціонарної тривимірної моделі перенесення і осідання вагомої домішки (пилу), що враховує дисперсний склад пилу, висоту підйому пилогазової хмари в момент її формування, а також швидкість осідання частинок пилу в залежності від їх ваги. Проведено моделювання процесів формування та дифузії-переносу пилогазової хмари від буро-вибухових робіт на кар’єрі за певних метеорологічних умов та прогнозування рівнів забруднення атмосферного повітря на прилеглих територіях.
Наукова новизна. Полягає у виявленні характеру осідання на земну поверхню часток пилу різної фракції по мірі перенесення і розсіювання пилогазової хмаривід буро-вибухових робіт.
Практичне значення. Запропонована модель дозволить прогнозувати параметри перенесення і розсіювання пилогазової хмари, обчислювати концентрації пилу на прилеглих до кар'єру територіях, а також обґрунтовано вибирати найбільш ефективні схеми локалізації пилогазової хмари для конкретних технологічних і кліматичних умов.
Ключові слова: буро-вибухові роботи, пилогазова хмара, залізорудні кар’єри, забруднення атмосфери, моделювання атмосферної дисперсії.
Перелік посилань:
1. Зберовский,А.В. (1997) Охрана атмосферы в экосистеме «карьер - окружающая среда - человек». РИО АП ДКТ.
2. Козловская, Т.Ф., & Чеченко, В.Н. (2010). Пути снижения уровня экологической опасности в районах добычи полезных ископаемых открытым способом. Вісник КНУ імені Михайла Остроградського, 6, 163-168.
3. Дриженко А.Ю., Шустов, А.А., Адамчук, А.А.,&Никифорова, Н.А. (2017). Cовершенствование технологии открытой разработки железорудных карьеров Украины при их углубке. Зб. наук праць НГУ, 52. 79-86.
4. Dryzhenko, A., Shustov, O., & Adamchuk, A. (2016). Prospects for future mining of steep ironore deposits in the context of Kryvbas. Metallurgical and mining industry, (10), 46-52.
5. Юрченко, А.А. (2010). Физические процессы выброса пылегазового облака при массовых взрывах в карьерах. Науковий вісник НГУ, 2, 85-88.
6. Тверда, О.Я., & Лавриненко, Ю.В. (2016). Оцінка впливу процесу механічного подрібнення гірської маси на навколишнє середовище та стан здоров’я працюючих. Проблеми охорони праці в Україні, 31. 128–134.
7. Khomenko, O., Kononenko, M.,&Myronova, I. (2017). Ecological and technological aspects of ironore underground mining. Mining of Mineral Deposits, 11(2),59-67.
https://doi.org/10.15407/mining11.02.059
8. Khomenko, O., Kononenko, M., Myronova, I., & Sudakov, A. (2018). Increasing ecological safety during underground mining of iron-ore deposits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 29-38.
http://doi.org/10.29202/nvngu/2018-2/3
9. Хоменко, О.Е., Кононенко, М.Н., Миронова, И.Г., & Юрченко, К.О. (2017). Пути снижения техногенной нагрузки на горнодобывающие регионы Украины. Збірник наукових праць НГУ, (51), 77-83.
10. Бучавий, Ю.В., Павличенко, А.В., & Семеріч, К.В. (2013). Алгоритм багатофакторного моделювання процесів забруднення атмосферного повітря на гірничо-збагачувальних комбінатах. Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр,111,12-22.
11. Харламова, Е. В., Малеваный, М.С., & Пляцук, Л.Д. (2012). Теоретические основы управления экологической безопасностью техногенно нагруженного региона. Екологічна безпека, 1 (13). 9-12.
12. Vambol, V., & Rashkevich, N. (2017). Analysis of methods of identification of ecologically danger substances in atmospheric air. Техногенно-екологічна безпека, 2,73-78.
13. Колесник,В.Є., Павличенко, А.В., & Бучавий, Ю.В. (2018). Уніфікована методика комплексного оцінювання рівня екологічної небезпеки промислових об’єктів та ефективності впровадження природоохоронних технологій. Техногенно-екологічна безпека, 3,64-69.
http://doi.org/10.5281/zenodo.1182847
14. Займай, С.С., & Якубайлік, О.Е. (1998). Моделі оцінки і прогнозу забруднення атмосфери промисловими викидами в інформаційно-аналітичній системі природоохоронних служб великого міста. Краснояр. держ. ун-т. Красноярськ, 109 с.
15. Колесник,В.Є., Павличенко, А.В.,&Холоденко, Т.Ф. (2018). Комплексне оцінювання рівня екологічної небезпеки технологій буропідривних робіт із застосуванням емульсійних вибухових речовин в кар’єрах. Збірник наукових праць НГУ, 55. 360-370. Retrieved from:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpngu_2018_55_38.
16. Бересневіч,П.В., Михайлов,В.А.,&Філатов,С.С. (1990).Аерологія кар'єрів: Довідник. Недра.
17. Отраслевые методические указания по определению количества вредных веществ, выбрасываемых в атмосферу при взрывных работах в угольных разрезах (1984). Минуглепром СССР ВНИИОСуголь.
18. Бітколов, Н.З., & Медведєв, І.І. (1992). Аерологія кар'єрів, Недра.
19. Матвеев,Л.Т. (1976).Курс общей метеорологи.Гидрометеоиздат.
20. Колесник,В.Е., Бучавый,Ю.В.,&Юрченко,А.А. (2011). Методы оценки экологической опасности выбросов пыли при массовых взрывах в железорудных карьерах. Науковий вісник НГУ, 5, 113-120.
