№80-11
Про походження сировини колекції кам’яних артефактів з фондів інституту археології
І.С. Нікітенко1, М.М. Дараган2
1Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
2Інститут археології Національної академії наук України, Київ, Україна
Coll.res.pap.nat.min.univ. 2025, 80:112–122
Full text (PDF)
https://doi.org/10.33271/crpnmu/80.112
АНОТАЦІЯ
Мета. За результатами петрографічного аналізу визначити імовірні місця походження сировини кам’яних артефактів з матеріалів розкопок Інституту археології Національної академії наук України у Нижньому Подніпров’ї, датованих добою енеоліту-бронзи та раннім залізним віком.
Методика. Сировина кам’яних виробів досліджувалася методом петрографічного аналізу у прозорих шліфахза допомогою поляризаційного мікроскопу. Походження сировини артефактів визначалося шляхом порівняння петрографічних особливостей досліджуваних зразків з аналогічними породами різних регіонів України.
Результати. Досліджені зразки були представлені кам’яною зернотеркою доби енеоліту-бронзи, виготовленою з оолітового вапняку, та чотирма пісковиковими виробами: кам’яним блоком і плитою доби бронзи та двома фрагментами точильних каменів скіфського часу. Було встановлено, що вапняк, найвірогідніше, походить з нижньої частини розрізу понтійського горизонту Причорноморської западини, що проявлені поблизу місця знахідки артефакту. Схожі відміни пісковиків, що містять багато уламків гірських порід та польових шпатів, а також полімінеральний цемент, поширені в степовій зоні України на Донбасі, в Криму, по Дністру і Пруту. Проте зазначені гірські породи Криму та долин Дністра і Пруту мають інший склад цементуй уламків, а Кримські, до того ж, не утворюють природних відслонень. Аналоги досліджених пісковиків характерні для відкладів Донецького кам’яновугільного басейну, де вони виходять на денну поверхню та розробляються у центральній та східній частинах Донецької області, а також південній частині Луганської області і, переважно, належать до відкладів середнього та верхнього карбону.
Наукова новизна. Стосовно стародавньої історії використання мінерально-сировинної бази, вперше доведено системність постачання пісковиків кам’яновугільної системи до Нижнього Подніпров’я з території Донецького басейну, а також наявність місцевого видобутку на лівобережжі Запорізької області. Отримані дані в подальшому можуть бути використані з метою пошуку стародавніх центрів гірничої розробки.
Практична значимість. Отримані дані можуть бути використані у роботі археологічних та музейних організацій, а також для популяризації науки.
Ключові слова: петроархеологія, вапняк, пісковик, доба енеоліту-бронзи, скіфи, Нижнє Подніпров’я.
Перелік посилань
1. Barros, M. P., Blasi, A. M., & Politis, G. G. (2022). Análisis de los artefactos líticos del sitio Arroyo Seco 2 (Área Interserrana Bonaerense, Argentina). Identificación petrográfica y posibles fuentes de aprovisionamiento. Arqueología, 28(2), 9985. https://doi.org/10.34096/arqueologia.t28.n2.9985
2. Biró, T.K., Hegedűs, P., & Szilágyi, K. (2021). Database for the "Large facility analytical studies of polished and ground stone artefacts for the reconstruction of prehistoric transregional trade routes in the Carpathian Basin and its surroundings" project. Archeometriai Muhely, 18(3), 261–272. https://10.55023/ISSN.1786-271X.2021-019
3. Dulijba, P., Lisowska, E., & Soida, J. (2019). The beginning of the use of quartz-sericite schist whetstones in Silesia in the light of new discoveries from La Tene culture settlements. Archaologisches Korrespondenzblatt, 49(3), 353–370.
4. Daragan, M.N.,&Mytrokhyn, O.V. (2021). Enigmatic stone spheroids from Scythian burial at Krasnyi Podol of Ukraine: Petrographic characteristic, place of mining and processing methods. Mineralogical Journal (Ukraine), 3(43), 104–112.https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.03.104
5. Nikitenko, I.S., Teslenko, D.L.,&Netecha, M.V. (2024). The material provenance of stone artefacts from the Novooleksandrivka kurgan. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 5–12. https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-6/005
6. Tkachuk, L.G. (Edit.) (1981). Oblomochnyye porody Ukrainy.Naukova dumka.
7. Дідковський, В.Я., & Куліченко, В.Г. (Ред.). (1975). Неоген. В.Г. Бондарчук (Ред.), Стратиграфія УРСР: в 11т. (Т. 10). Наукова думка.
8. Baranov, V.A. (2010). Determination of stages of katagenesis and formation of sandstones in diagenesis on example of the geological monument Kamiana Mohyla. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 239–247.
9. Soldatenko, Y., ElAlbani, A., Ruzina, M., Fontaine, C., Nesterovsky, V., Paquette, J.-L., Meunier, A., & Ovtcharova, M. (2019). PreciseU-PbageconstrainsontheEdiacaran biota in Podolia, East European Platform, Ukraine. Scientific Reports, 9(1). https://doi.org/10.1038/s41598-018-38448-9
10. Лазаренко, Є.К., Панов, Б.С., & Груба, В.І. (1975). Мінералогія Донецького басейну: в 2 т. (Т. 1).Наукова думка.
11. Vidergauz, L.M., Alekseev, Yu.N., Bilichenko, Ye.Ya., Vasilyeva, А.P., Pechenkina, L.М., Morokhovskaya, М.S. ... Pavlova, N.К. (1964). Stroitelnyye materialy Zaporozhskoy oblasti. Budivelnyk.
12. Stratigraficheskaya skhema fanerozoyskikh obrazovaniy Ukrainy dla geologicheskikh kart novogo pokoleniya. (1993). Kyiv.
